Page 28 - 4186

28

6.11.5 Скорочення

У тексті роботи бажано використовувати лише стандартні і
загальновживані скорочення, наприклад, при посиланнях: див.-
дивися; стор. – сторінка (сторінки); рис. – рисунок; мал. – малюнок;
табл. – таблиця.

Усі нестандартні скорочення слід розшифрувати в тексті.
1. Якщо кількість нестандартних скорочень велика, то перелік
умовних позначень подають після змісту. Перелік друкують двома
колонками, у яких ліворуч в алфавітному порядку подають

скорочення, а праворуч – їхнє детальне розшифрування. У тексті
перший раз слово або словосполучення пишуть повністю, а в дужках
наводять скорочення, наприклад: лексична одигиця (далі – ЛО).

2. Якщо кількість таких скорочень невелика, перелік умовних
позначень не укладають, перший раз слово або словосполучення
пишуть повністю, а в дужках наводять скорочення, наприклад:
інформаційна система (далі – ІС).

Умовні позначення на ілюстраціях наводять у підписах до них.
У тексті КР дозволено робити тільки однотипні скорочення, тобто
одне і те ж саме слово чи словосполучення завжди скорочують
однаково; одне скорочення відповідає лише одному слову або

словосполученню (терміну).

6.11.6 Перерахування

Для наочності елементи перерахування часто:

а) нумерують;
б) літерують (а); б); в) / a); b) ; c); d) тощо);
в) виділяють графічно за допомогою тире (▬, —, -).
Розрізняють внутрішньоабзацні перерахування і перерахування

з елементами-абзацами, що розгорнуті до одного або кількох речень.
Елементи внутрішньоабзацних перерахувань позначають
малою українською буквою або арабською цифрою з круглою

дужкою. Перед перерахуванням після узагальнювального слова, якщо
воно є, ставлять двокрапку (:). Елементи перерахування пишуть з
малої літери. Між елементами ставлять кому (,) або крапку з комою
(;), залежно від ступеня логічного зв’язку між ними і складності
синтаксичної побудови елемента перерахування. Якщо є декілька

рівнів деталізації, використовують числову й літерну нумерацію
(див. рис. 6.5).