Page 24 - 4180

виявити зміни (збереження пріоритетів) у банківській діяльності.
При аналізі структури розміщення банківських ресурсів застосовують
метод групувань.
Види групувань активів банку залежать від поставленої мети аналізу.
Групування активів банку здійснюють за такими ознаками:
• за видами операцій:
1) готівка і прирівняні до неї кошти;
2) інвестиції;
3) кредитні операції;
4) розрахункові операції;
5) споруди і обладнання.
• за строками розміщення:
1) поточні активи — це активи до запитання, які повертаються за першою
вимогою кредитора.
2) строкові активи — це кошти, розміщені банком на певний строк.
3) квазістрокові активи — кошти, які не мають визначеного строку
повернення і не можуть бути повернені за першою вимогою. Їх повертають
тільки за певних умов.
• за ступенем ліквідності:
1) високоліквідні активи (або первинні резерви) — це всі касові активи,
кошти комерційних банків на кореспондентському рахунку в Національному
банку України.
2) ліквідні активи (або вторинні резерви) — це активи, які приносять
комерційному банку дохід, а саме:
- усі надані кредити;
- депозити в інших банках;
- цінні папери;
- вкладення в асоційовані та дочірні компанії.
3) низьколіквідні активи — пролонгована та дебіторська заборгованість.
4) неліквідні активи складаються з простроченої та сумнівної до повернення
заборгованості за кредитами.
5) недохідні активи становлять:
- основні засоби та нематеріальні активи;
- капіталовкладення;
- товарно-матеріальні цінності.
6) квазіактиви:
- нараховані доходи (витрати) банку, пов'язані з залученням коштів;
- прострочені нараховані доходи та інші активи. Із класифікації активів за
ліквідністю можна зробити такі узагальнюючі висновки:
- високоліквідні активи мають становити відносно робочих активів
щонайменше 20 % , а в сукупних активах — 15 % ;
- лише ліквідні активи приносять банку дохід. Їх оптимальна частка у
структурі активних операцій — 61—70 % .
• за ступенем ризику:

22