Page 10 - 4178
P. 10

3. ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА
                   Функціональна структура в генеральному плані визначається поділом території
            за  функціональним  призначенням  і  територіальним  використанням  на  сельбищну,  з
            виділенням центру міста, виробничу, комунально-складську, зовнішнього транспорту і
            ландшафтно-рекреаційну.

                   3.1. Сельбищна територія
                    До  складу  сельбищної  території  входять  безпосередньо  ділянки  житлових
            будинків, громадських споруд, і навчальних закладів: дошкільних і шкільних, а також
            інші  території  громадського  призначення.  Архітектурно-планувальна  організація  її
            характеризується  поділом  на  структурні  елементи  -  квартали,  мікрорайони,  житлові
            райони з різними типами забудови. У малих містах до сельбищної території відносять
            загальноміський центр.
                    Потреба  у  нових  територіях  для  житлового  будівництва  залежить  від
             розрахункової  житлової  забезпеченості,  прогнозованої  чисельності  населення,
             перспектив розвитку міста і визначається згідно з табл. 3.1.

                   Таблиця 3.1 - Співвідношення поверховості забудови до території

                 Середня поверховість забудови                   Територія на 1000 осіб/га
                                4-5                                           8
                  До 3-х без земельних ділянок                               10
                 До 3-х із земельними ділянками                              20

                    У генеральному плані треба передбачати ділянки нового будівництва на вільних
             територіях  і  в  районах  реконструкції  з  урахуванням  характеристики  забудови,
             поверховості, взаємозв'язку з оточенням.
                   3.2. Виробнича і комунально-складська території

                    Мале  місто,  як  і  будь-яке,  виникає  на  основі  містоутворюючої  бази.  Такою
             базою для малих міст найчастіше є сільськогосподарське виробництво і перероблення
             сільськогосподарської  продукції,  що  зосереджено  на  окремих  підприємствах,
             організованих  на  засадах  акціонерної,  кооперативної  або  індивідуальної  власності,
             найчастіше орієнтованих на внутрішньорегіональний ринок.
                    Деяка  група  малих  міст  розвивається  на  основі  видобування  сировини  та  її
             переробки.  Виробництво  тут  представлено  одним  великим  спеціалізованим  заводом
             або комбінатом, що є віддаленим від міста. Такими прикладами на Івано-Франківщині
             є міста Калуш, Коломия, Надвірна, Богородчани, Болехів, Тисмениця, Снятин, Косів,
             Городенка, Верховина, Рожнятів тощо.
                    Частина  підприємств  може  об'єднуватися  в  міжгалузеві  формування  або
             утворювати  промислову  зону  -  наприклад,  в  м.  Яремче.  Серед  малих  міст  є  окрема
             група,  яка  спеціалізується  на  санаторно-курортній  або  рекреаційній  функції
             (наприклад,  Ворохта,  Косів).  Виробничою  базою  для  таких  міст  є  система  закладів
             відпочинку  і  курортного  лікування,  а  також  харчова  і  місцева  промисловість,  що
             забезпечує  нормальні  умови  функціонування  основної  сфери.  Є  малі  міста,
             містоутворюючою базою яких є науково-дослідні організації і комплекси переважно в
             галузі  сільського  господарства  (наприклад,  м.  Тисмениця,  Надвірна,  Городенка,
             Калуш).
                    Крім  основної  містоутворюючої  бази,  виробнича  база  складається  із
             підприємств  містоутворюючої  групи  -  закладів  торгівлі  і  харчування,  побутового




                                                         8
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15