Page 16 - 4173

пунктів є:
– встановлення правового режиму та фактичного стану використання

земельних ділянок, їх меж, розмірів, складу угідь;
– встановлення фактичних меж землекористувань, проектних та фактичних

меж районів (у містах), а також окружних меж населених пунктів і закріплення
їх на місцевості відповідними межовими знаками;

– створення основи для ведення державного земельного кадастру в

населених пунктах, реєстрації прав власності, користування чи оренди;

– підготовки пропозицій щодо узгодження даних, отриманих у результаті

виконання робіт з інвентаризації земель, з даними документів, що посвідчують

право на земельну ділянку;

– забезпечення створення банку даних на паперовій основі та магнітних

носіях;

– організація постійного контролю за використанням та охороною земель у

населених пунктах.

Обліковим об’єктом інвентаризації є земельна ділянка, яка перебуває у

власності або користуванні юридичних та фізичних осіб, а також землі, які не

надані у власність або користування.

1.3 Правова основа державної інвентаризації земель

Сутність інвентаризації земель як форми одержання (оновлення)

інформації про стан землеволодіння і землекористування, удосконалення

ведення державного земельного кадастру та реєстрації прав на нерухоме майно

в Україні висвітлені у роботах широкого кола вітчизняних науковців, таких як:

А. П. Вервейко, Р. П. Возняк, М. О. Володін, С. Л. Гоштинар, А. С. Даниленко,

Д. С. Добряк, Т. О. Євсюков, Ю. О. Карпінський, В. В. Кулініч, М. Г. Лихогруд,

А. А. Лященко, А. М. Муховиков, Л. Я. Новаковський, Л. М. Перович, М. Г.

Ступень, А. М. Третяк та деяких інших.

Правовою основою інвентаризації земель населених пунктів є

Конституція України, Земельний кодекс України, Закон України “Про

14