Page 146 - 4173

У випадку неможливості включення кутів поворотів меж і межових знаків
безпосередньо у ходи геодезичної основи для їх координування використовують

різні засічки (пряма, зворотна, лінійно-кутова, лінійна) та метод
перпендикулярів.

При цьому слід дотримуватись таких вимог: визначення координат
прямою кутовою і лінійною засічкою – не менше, ніж з трьох пунктів

геодезичної основи, лінійно-кутовою (полярною) засічкою – з двох пунктів,

зворотною кутовою засічкою – із чотирьох пунктів.

У всіх випадках при координуванні кутів поворотів меж і межових знаків

повинен бути незалежний подвійний контроль – визначення з двох пунктів

геодезичної основи.

У виняткових випадках допускається визначення координат кутів

повороту меж полярним методом з одного пункту основи з обов’язковим

проміром сторін від координованого кута до двох суміжних кутів. Таким

методом допускається координування не більше трьох точок підряд [20].

При різних методах координування кутів поворотів меж і межових знаків

розходження їх положення, одержаного із двох незалежних визначень, не

повинно перевищувати 0,15 м.

При довгих прямих відрізках меж координуються проміжні точки через

50-80 м. На криволінійних відрізках наступна точка координується там, де

дотична в попередній точці і крива розходяться більше, ніж на 0,25 м. [20].
2
Координуються всі виступи меж більші за 0,25 м і які за площею більші 1,0 м .

Середня квадратична похибка визначення координат кутів поворотів меж

і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м, що відповідає 0,2 мм у

масштабі плану 1:500.

При зніманні точок поворотів меж шляхом прокладання теодолітних

(полігонометричних) ходів середня квадратична похибка в ходах

полігонометрії (теодолітних ходах) довільної форми визначається за формулою:

144