Page 80 - 4172

µ − в'язкість витисного агента,
В
V − швидкість нагнітання витисного агента,
B
т − пористість,
δ − міжфазний натяг на границі «вуглеводень (нафта,
B
газоконденсат) − витисний агент».
Після заводнення кількість залишкових вуглеводнів у покладах
може становити від 20 до 50 % і більше, а капілярне число для
-6
заводнення мати величину 10 . 3 метою досягнення залишкової
вуглеводненасиченості, меншої за 10 %, капілярне число повинно мати
-2
величину, більшу від 10 . Аналіз співвідношення 1.6 показує, що
підвищення в'язкості і/або швидкості нагнітання витисного агента

може збільшити капілярне число лише в декілька разів, а шляхом
зменшення міжфазного натягу на границі витисного агента з
вуглеводнем можна його суттєво підвищити. Так, якщо міжфазний

натяг між водою і рідкими вуглеводнями в пластових умовах має
величину в межах 10 – 20 мН/м і при цьому капілярне число становить
-6
-2
10 то для збільшення його до величини 10 необхідно міжфазний
натяг зменшити в 10000 разів. Тоді міжфазний натяг витисного агента
-3
з вуглеводнем повинен становити 10 мН/м. Для зменшення
міжфазного натягу використовують хімічні сполуки, що внаслідок

позитивної адсорбції змінюють фазові й енергетичні взаємодії на
поверхнях розділу «тверда поверхня – вуглеводень – вода − газ».
Поверхнева активність таких сполук обумовлена як хімічною будовою,
наприклад, дифільністю їх молекул, так і зовнішніми чинниками

(характер середовища і фаз, що контактують, вміст цих сполук,
температура тощо). Найбільш поширеними серед них є ПАР.
Концентрація поверхнево-активних речовин (ОП-10, сульфонол,

превоцел та ін.) під час перших обробок коливалася від 0,05 до 0,5 %.
У результаті їх проведення отримане значне додаткове видобування
нафти і газу. Але збільшення кількості проведених свердловино-опе-
рацій показало, що ефективність використання поверхнево-активних

речовин значною мірою залежить від геолого-промислових умов, типу
і концентрації ПАР, що використовується, та інших чинників. За
понад тридцятирічну історію використання ПАР на нафтових

родовищах ПАТ «Укрнафта» застосовували широкий спектр їх видів
(від ОП-10 до барвоцелу) та різні технології (у цій різноманітності
простежується тенденція до ускладнення самого процесу дії).

Найбільш ефективними ПАР, що пройшли широкі дослідно-

77