Page 75 - 4172

неонолом В-1020-12 пов'язують із властивістю окремих неіоногенних
ПАР утворювати іони оксонію
+
-
(-СН - О-СН -) ОН ,
2
2
│
Н
що спричинює адсорбцію, подібну адсорбції катіонних ПАР.
На вагомість чинників термостійкості, солестійкості,

адсорбційної активності синтетичних поверхнево-активних речовин
при їх виборі для окремих цілей застосування вказували багато
дослідників, зокрема Кравченко І. І., Амін В. А., Бабалян Г. А.,
Генкіна Б. І., Крезуб А. П., Круглицький М. М., Скальська У. Л.,

Овчаренко Ф. Д. та інші.
Наводячи результати дослідження адсорбційної здатності різних
типів ПАР на різних породах, що складають нафтоносні пласти,

(кварцовий пісок, вапняк, доломіт) дослідники стверджували, що
адсорбційна здатність неіоногенних ПАР вища ніж іоногенних, а
величина адсорбції аніонних ПАР нижча, ніж катіонних.

З врахуванням відомих обмежень щодо збереження активності
аніонних ПАР (нестійкість до дії солей полівалентних металів) і
неіоногенних ПАР (нестійкість до дії підвищених температур) вивчали

властивості їх композицій. Із практики відомо, що суміші ПАР дають
можливість одержувати системи з новими властивостями, а в окремих
випадках − із синергетичним ефектом.
У лабораторній практиці ефективність ПАР оцінюють, головним

чином, за величиною міжфазного натягу фільтрату промивальної
рідини і за їх адсорбційною здатністю. Разом з тим відомо, що вплив
ПАР на реологічні, антифільтраційні та інші властивості промивальних

рідин може бути і негативним. Так, додавання сульфонолу в кількості,
необхідній для зниження міжфазного натягу фільтрату, може
спричинювати ріст в'язкості, спінення. За наявності солей
полівалентних катіонів сульфонол (залежно від кількісного вмісту

додатків) може утворювати багато осаду.
Крім пошуку ефективніших аніонних ПАР здійснювали пошук
ефективних сумішей аніонних ПАР з неіоногенними.

Міжфазний натяг водних розчинів сумішей ПАР вимірювали на
межі з гасом сталагмометром УфНДІ. З аніонних ПАР брали
сульфонол НП-1 і тіпол сланцевий, з неіоногенних − сольван 4411 і

72