Page 79 - 4172

ΔС − втрати ПАР у фільтраті завдяки розчиненню певної її
н
частини у нафті (властиво тільки оксиетильованим алкілфенолам типу
ОП-7, ОП-10);
ΔС − втрати ПАР у буровому розчині завдяки її адсорбції на
т
твердій фазі.
Дослідження, що проводяться з метою поглибленого вивчення
дії ПАР у полідисперсних системах, якими є промивальні рідини,

вказують на необхідність під час вибору ПАР зосереджувати увагу на
їх хімічній природі, зокрема, іоногенності та інших колоїдно-хімічних
характеристиках. ПАР можуть суттєво змінювати блокувальну дію
фільтратів промивальних рідин. Ефективність застосування кожного з

типів ПАР залежить від їх індивідуальних властивостей, які
проявляються комплексно внаслідок взаємодії ПАР з пористим
середовищем і насичуючими його флюїдами, а також взаємодії з

реагентами, що складають рецептуру бурової промивальної рідини.
Результатом взаємодії ПАР з компонентами промивальної рідини є
побічні ефекти, що полягають у покращенні змащувальних,

інгібуючих, антикорозійних, структурно-реологічних та інших
властивостей.
Доцільність обробки конкретної рідини поверхнево-активною

речовиною має бути обґрунтована величиною збільшення коефіцієнта
відновлення проникності пласта [6].
Перші роботи з використанням поверхнево-активних речовин
(ПАР) на нафтових родовищах ПАТ «Укрнафта» були пов'язані

насамперед із підвищенням нафтовитисних властивостей розчинів,
які нагнітали у привибійну зону або в поклад. Це пояснюється
основною властивістю ПАР − здатністю концентруватися на межі двох

фаз та покращувати витиснення залишкової нафти із порового
простору. Практично всі відомі процеси збільшення нафтовилучення
передбачають мобілізацію та переміщення залишкових вуглеводнів в
обводнених зонах пласта. Їх мобілізацію можна здійснити

підвищенням співвідношення гідродинамічних і капілярних сил, що
буде визначатися так:

  V  B
K  , (1.6)
m 
B

де К − капілярне число,

76