Page 39 - 4172

в модельованих умовах: тиск гідравлічного обтискування кернів –
10 МПа, робочий перепад тиску – 0,5 – 1,0 МПа, температура робочої
зони – 70 °С. Обчислювали коефіцієнт відновлення проникності керна
(β ), а також коефіцієнт відновлення проникності після зрізу робочого
1
торця керна завдовжки 1 мм (β ). Фільтрацію бурового розчину через
2
керн визначали після трьох годин прокачування. Результати
досліджень наведено в табл. 1.6.

Таблиця 1.6 – Вплив органоколоїдних реагентів на колекторські
властивості порід-колекторів

Фільтрація β 1, % β 2, %
№ Розчин через керн, см 3
1 № 4 + 2 % взірця № 6 у 3,1 65,7 100
вигляді емульсійної ком-
позиції
2 Вихідний зі св. 544-Буг- 5,3 33,1 85,4
руватівської
3 № 1 + 2 % взірця № 6 у 4,9 80,6 91
вигляді емульсійної ком-
позиції
4 № 1 + 2 % Soltex 2,9 62,8 88
5 Вихідний зі св. 34- Пере- 6,7 64,5 69
копівської

Як видно з табл. 1.6, додавання 2 % реагенту Soltex (у

розрахунку на сухий продукт) до вихідного бурового розчину зі св. 34-
Перекопівської суттєво не вплинуло на зміну коефіцієнта β, проте
відчутно змінився характер фільтрації: об'єм фільтрату становив
3
3
2,9 см (проти 6,7 см у вихідному розчині) за три години прокачування
за однакових умов проведення експерименту. Після зрізу робочого
торця керна завдовжки 1 мм коефіцієнт β для вихідного розчину

майже не змінився (69,0 %), а для обробленого − значно зріс (до
88,0 %).
Додавання 2 % органоколоїдного реагенту за взірцем № 6 у
вигляді ЕК позитивно вплинуло на відновлювальні властивості

бурового розчину зі св. 34-Перекопівської. При цьому не
спостерігалося тенденції до згасання рівня відновлення під час
прокачування 20 порових об'ємів вуглеводневого флюїду.

36