Page 36 - 4172

Після термостатування досліджуваних розчинів спостерігали
ущільнення кірки, зменшення її проникності, що відповідно сприяло
зменшенню показника фільтрації та збереженню стабільності
структурно-реологічних характеристик.

Перед розробленням технології одержання систем із
органоколоїдними складовими з'ясовували особливості їх
диспергування в прісних і мінералізованих середовищах [54].

Показано, що з метою запобігання коагуляції та підвищення
показника фільтрації прісні глинисті суспензії необхідно попередньо
стабілізувати захисними полімерними реагентами (полісахаридними
або поліакрилатними) у кількості, достатній для зменшення показника

фільтрації та підвищення коефіцієнта коагуляційного
структуроутворення К (до К ≥ 1). При цьому досягають рівномірності
с
с
диспергування органоколоїдів в об'ємі розчину і покращення інших
його технологічних характеристик, особливо після термообробки.
Із аналізу результатів лабораторних випробувань зрозуміло, що
вибір способів додавання органоколоїдних компонентів слід

здійснювати з урахуванням вмісту глинистої, твердої та вуглеводневої
фаз і мінералізації бурових розчинів, що обробляються.
Для оцінювання впливу електролітів на активність

органоколоїдних домішок визначено їх вміст у водних витяжках 10-
відсоткових дисперсій порівнюваних реагентів. У зарубіжних
реагентах (Asphasol, Soltex, сульфований асфальт) вміст солей (по
+
+
NaCl) становив від 5 до 7,5 % (іонів К і Са не виявлено). У бітумних
реагентах, представлених УкрНДІНП “МАСМА”, вміст солей не
перевищував 1 %.
Вивчали вплив різних електролітів на агрегативну стійкість

(стабільність) дисперсій досліджуваних органоколоїдних домішок.
Наявність NaCl у реагентах зарубіжного виробництва, що є
продуктами сульфування бітумів і асфальтенів сприяє їх іонізації та
кращому диспергуванню у воді. Більшість із них (за винятком реагенту
++
Soltex) має обмежену стійкість до солей Са .
Стійкими до агресивної дії солей полівалентних металів
виявилися досліджувані бітумні реагенти № № 7 і 8.

Реагент Soltex за своїми властивостями найбільше наближений
до досліджуваних взірців бітумних органоколоїдних домішок.
Встановлено ряд агентів-електролітів, що сприяють його

33