Page 34 - 4172
P. 34

водночас сприяло покращенню показників фільтрації (зменшення зна-
            чень  Ф   і  Ф )  та  характеристик  фільтраційних  кірок  (зменшення  їх
                              2
                       1
            товщин і коефіцієнтів тертя).
                     Результати  досліджень  показали,  що  за  ефективністю  взірці

            органоколоїдних  реагентів  №№  1,  4  та  5  подібні  до  взятих  для
            порівняння реагентів зарубіжного виробництва Soltex, Asphasol (табл.
            1.4, ан. 5-7) [54].

                     Для  обробки  бурових  промивальних  рідин  розроблено
            композиції органоколоїдних домішок у вигляді емульсії (ЕК), суспензії
            (СК) та нафтоглинистої пасти (НГП).
                     Під  час  одержання  малоглинистих  мінералізованих  бурових

            розчинів  виявилося  ефективним  використання  органоколоїдних
            домішок  у  вигляді  НГП.  Додавання  їх  в  кількості  від  5  до  10  %  із
            подальшим  додаванням  каустичної  соди  та  розчину  КМЦ  дало

            можливість  отримати  коагуляційно  стійку  промивальну  рідину
            суспензійно-емульсійного   типу   з  параметрами:  густина – 1080 –
                           3
            1100  кг/м ;  умовна  в'язкість  –  40  –  60  с;  динамічний  коефіцієнт
            в'язкості – 29 – 35 МПа·с; уявна в'язкість – 22 – 30; показник фільтрації
                                        3
            за  30  хв –  6 – 8  см ;  товщина  кірки  –  «плівка»  –  0,5  мм;  коефіцієнт
            тертя  кірки  (КТК)  –  0,05  –  0,12;  рН  –  8  –  11.  Однак  при  цьому,

            очевидно  внаслідок  зниження  гідрофільності,  система      потребувала
            додаткових      заходів  для  збільшення  тиксотропності  передусім  для
            умов підвищених температур (більше 60 °С).
                     У  технології  створення  систем  бурових  промивальних  рідин,

            призначених  для  розкриття  продуктивних  пластів,  враховано
            адсорбційно-активні               та       структурно-коагуляційні                 властивості
            розроблених ЕК і СК, у яких органоколоїдні домішки перебувають у

            стані різної здатності до взаємодії з водною і вуглеводневою фазами.
                     Оптимальна  концентрація  досліджуваних  органоколоїдів  у
            емульсійній  та  суспензійній  композиціях  –  17  %,  а  при  разовому
            додаванні  до  бурових  розчинів  достатня  кількість  кожної  з  них

            становила 2 % (у розрахунку на кількість сухого бітумного реагенту).
                     Дані, наведені в табл. 1.5, ілюструють характер впливу ЕК і СК
            на  зміну  параметрів  глинистої  суспензії  та  промивальної  рідини  (як

            приклад  взято  результати  обробки  розчину  з  бурової  св.  143-
            Анастасіївської).






                                                            31
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39