Page 50 - 4155

розрізу [3, 4, 5]. Зазвичай для найбільш достовірного
висвітлення геологічного розрізу каротажними кривими
використовують кавернометрію, стандартний каротаж (метод
самочинної поляризації, криві уявного питомого електричного
опору записані градієнт та потенціал зондами), гамма-каротаж
(ГК) та нейтронний гамма-каротаж (НГК). Результати
радіоактивного каротажу повинні бути взяті із досліджень
відкритого стовбура свердловини.
У заголовку колонки методу кавернометрії повинні
міститись масштаб реєстрації діаметра свердловини, одиниці
вимірювання діаметра свердловини, номінальний діаметр
свердловини, тип апаратури, якою здійснювались
вимірювання.
У заголовку колонки стандартного каротажу повинні
міститись масштаби реєстрації та одиниці вимірювання
кривих УЕО, а також масштабна лінійка, полярність та
одиниці вимірювання кривої ПС, тип апаратури, якою
здійснювались свердловинні вимірювання.
У заголовку колонки радіоактивного каротажу повинні
міститись масштаби та одиниці вимірювання ГК та НГК, тип
апаратури та детектора, тип джерела нейтронів та значення
сталої інтегруючої комірки.
На практиці зведені геолого-геофізичні розрізи можуть
будуватись у таких вертикальних масштабах: 1:200; 1:500;
1:1000; 1:2000.
Поле шкала глибин обов’язково повинна бути присутня
біля каротажних кривих у тому самому вертикальному
масштабі, що і каротажні криві. Поле шкала глибин повинне
міститись ліворуч від колонки кавернометрії.
Отже, побудову зведеного геолого-геофізичного розрізу
слід починати із планшету каротажних діаграм, що значно
полегшує загальну побудову, а вже в подальшому від
каротажних діаграм можна будувати всі інші колонки.

49