Page 55 - 4155

провести її ув’язку за всіма свердловинами та необхідну
корекцію.
Процедурно робота з побудови геологічної моделі
родовища починається з аналізу міжфлюїдних контактів і
можливих глинистих покришок. Уявлення про будову
флюїдоідальної системи складається як наслідок з
інтегрованих побудов за всіма свердловинами і об’єктами
(покладами) матриці граничних положень нафто-
газонасичених і водонасичених колекторів, їх контактів та
перехідних зон як для кожної свердловини, так і для їх груп за
блоками родовища. Далі для кожного пласта (пропластка,
об’єкта) визначаються фільтраційно-ємнісні властивості
колекторів та їхні ефективні товщини, а також геометрія
контуру поширення. Заключним етапом є безпосередньо
підрахунок запасів. Така послідовність накладає свої
особливості й вимоги на структуру комп’ютеризованої
технології та програмне забезпечення.
Практичне виконання технології передбачає насамперед
наявність інформаційного забезпечення (бази даних і знань),
графічних засобів відтворення інформації (екранне
відтворення та тверді копії), сервісного обслуговування тощо.
Іншими словами, вона можлива тільки в єдиному системному,
програмному та інформаційному (тобто інтегрованому)
середовищі. Саме така методика та комп’ютеризована
технологія розроблені в УкрДГРІ і функціонують в
середовищі “Геопошук” [2, 5].
Підрахунок запасів нафтогазових родовищ є складним
методичним і науковомістким процесом від загально
геологічних питань до детального вивчення моделей родовищ
і визначення запасів, їх геолого-економічного обгрунтування.
Останнє завдання виконується як на різних стадіях розвідки,
так і безпосередньо під час визначення і класифікації запасів.
На етапі розвідки постійно постає питання визначення
інформаційних кондицій, які зумовлюються достатньою
54