Page 153 - 402_

тобі бракує одного – ти мав би заснувати свою Церкву і
свою релігію”. Наполеон, почувши ці слова, усміхнувся і
відповів: “Щоб заснувати свою Церкву і свою релігію я
мусив би, як Ісус Христос, бути розп’ятим на хресті,
померти і воскреснути. Але я знаю, що нічого з цього не
вийде. Я звичайний смертний чоловік, до того ж грішний і
жорстокий”. Уже пізніше, коли Наполеона засудили на
довічне ув’язнення і він перебував на острові Святої
Єлени, імператор писав прекрасні твори покаяння, а під
кінець життя увірував і упокоївся в Бозі.
Багато є релігій на світі і церков, але тільки до
християн Христос прийшов на землю, понизивши себе
до рівня людини, бо був справжнім Богом і справжньою
людиною. Він жив серед нас, учив нас любові, добра і
милосердя, а свою науку залишив нам у Святому Письмі.
Він творив чуда, заснував Церкву, святі тайни, навчив
нас молитися, віддав себе на смерть на хресті й для нас
воскрес, щоб скріпити нас у вірі, щоб ми, як Лука і Клопа
в дорозі до Емауса, у мандрівці нашого життя пізнали
безмежну Божу Любов до кожного з нас, грішного і
немічного.
Воскресіння – це підтвердження науки Христа, це
наче печать, що надає важливості документові. “Якщо б
Христос не воскрес, - каже святий апостол Павло, - то
марна наша проповідь і марна наша віра” (1.15,14). Не
було б воскресіння – не було б і спасіння. Христос
воскрес! І перше його слово до жінок-мироносиць було
“Радуйтеся.. і не бійтеся!”. Так і Гавриїл сказав до
Пречистої Діви Марії: “Радуйся, благодатна, Господь з
тобою!”. І святий апостол Павло у листі до римлян
нагадує: “Радуйтеся в Господі! Радуйтеся завжди в
Господі і ще раз кажу: радуйтеся!” Тож сьогодні, у це
найбільше свято християн, я вітаю вас словами Ісуса
Христа: “Радуйтеся, Христос воскрес! Воістину воскрес!”

153