Page 53 - 382_
P. 53

о
                            підвищенні  температури  на  10 С  швидкість  реакції  зростає
                            приблизно  у  два  рази.  При  збільшенні  тиску  реакція  з
                            соляною  кислотою  сповільнюється,  а  з  плавиковою  -  дещо
                            зростає.  Величезний  вплив  на  швидкість  реакції  має
                            відношення  реагуючої  поверхні  породи  до  об’єму  кислоти  у
                            порах,  яке  різко  збільшується  при  зменшенні  розміру  пор.
                            Так, у каналі діаметром 1 мм це відношення становить 40, а у
                            порах  діаметром  20  мкм  —  2000.  Тому  зменшення  розмірів
                            пор  чи  тріщин  викликає  різке  підвищення  швидкості
                            нейтралізації. Наприклад, розрахункова глибина проникнення
                            активної кислоти у каналах діаметром 1 см становить 600 см,
                            діаметром 1 мм — 20 см, а у порових каналах 10 мкм - 5 см,
                            за інших рівних умов. Таким чином, нейтралізація кислоти у
                            поровому просторі відбувається під час нагнітання її у пласт,
                            тому очікувати реагування не потрібно.
                                  Вплив  гідродинамічних  умов  фільтрації  кислоти  на
                            швидкість  її  нейтралізації  відчувається  лише  у  великих
                            каналах  або  тріщинах.  Тут  при  збільшенні  R e  ступінь
                            нейтралізації зростає не пропорційно, але у меншій мірі. При
                            малих  R e,  що  відповідає  фільтрації  кислоти  через  поровий
                            простір, його впливу на швидкість реакції немає, тому при КО
                            теригенних     колекторів     збільшення     витрати    кислоти
                            практично не збільшує глибини обробки пласта.
                                  Вибір  рецептури  КР  здійснюється  з  врахуванням
                            хімічного  і  мінералогічного  складу  порід,  їх  фільтраційних
                            властивостей,  хімічного  складу  і  властивостей  пластових
                            флюїдів,  пластової  температури  і  причин  забруднення
                            привибійної зони. Типовий КР складається з активної частини
                            (НСІ, НСІ + НF), розчинника, інгібітора корозії, стабілізатора і
                            ПАР.  Для  обробки  вапняків,  карбонізованих  ( C  3% )
                                                                                     k
                            пісковиків,  колекторів,  забруднених  відкладами  карбонатів,
                                                                              о
                            застосовують  СКР  15%  НСІ, а при  Т        100   іноді й 30%
                                                                     ПЛ
                            НСІ. Для обробки піщано-глинистих порід застосовують ГКО,
                            спочатку закачуючи СКР 10..15% НСІ, а за нею ГКР 10..15%
                            НСІ  +  1..5%  НF.  Співвідношення  об’ємів  першої  і  другої
                            частин розчину залежить від карбонатності породи і при С к =
                            5% становить 1:1.
                                  Розбавлення  кислоти  здійснюється  звичайною  водою.
                            Однак,     наприклад,     при    КО     поліміктових     піщано-
                            алевролітових  вологомістких  порід  Західного  Сибіру  добрі
                            результати одержують при приготуванні КР на ацетоні, якщо
                            обводненість  свердловин  <  10%.  Під  час  обробки  газових  і

                                                          53
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58