Page 13 - 332_

судоми, набряки мозку, паралічі (синильна кислота, чадний
газ, алкоголь та його сурогати);
4) речовини, які викликають задушливу дію (оксиди
азоту, фосген, дифосген);
5) речовини сльозоточивої та подразнюючої дії, які
викликають подразнення зовнішніх слизових оболонок (пари
концентрованих кислот та основ, адамсіт);
6) речовини психотичної дії, які викликають
порушення психічної активності, свідомості (наркотики,
ЛСД) /12/.
У залежності від переважаючого пошкодження тих
чи інших органів та систем організму людини класифікують
токсиканти за вибірковою токсичністю (Е.А.Лужников):
- серцеві отрути (серцеві глікозиди, солі калію,
барію);
- нервові отрути (монооксид вуглецю, алкоголь);
-печіночні отрути (хлоровані вуглеводні, альдегіди,
спирти, феноли, важкі метали);
- кров’яні отрути (бензол, анілін, нітрити);
- кишково-шлункові отрути (концентровані луги та
кислоти, сполуки миш’яку);
- легеневі отрути (оксиди азоту, фосген).
За фазовим станом токсиканти поділяють на
газоподібні, рідкі та тверді. Дана класифікація важлива для
отримання інформації про ймовірне джерело надходження
токсиканта у навколишнє середовище та шлях надходження
його до організму.
Досвід показує, що речовини, які мають вибіркову
дію у віддалений період спостереження, є надзвичайно
небезпечними для живих організмів, нервові отрути – високо-
небезпечними, речовини, що впливають на склад та якість
12