Page 93 - 33

ЕР = 0.01; DX = 8; Х = 1; С = 40
У результаті отримаємо, що Х =3.329102

Якщо в формулу 3.20 підставити отримане значення Х, результатом
обчислень буде стала величина С ( тобто 40 ).

У наведеній програмі ми повністю дотримувались блок-схеми. Але якщо в

елементі F C знак співвідношення поміняти на зворотній ( F  С ), то програма

виглядатиме компактніше і більш вишукано ( маються на увазі рядки 55 і 60 ),

хоча результат розрахунку буде той же самий.

55 IF F  C THEN X = X - DX : DX = DX/2

60 X = X + DX : GOTO 40

Вище було рекомендовано приймати початкове значення аргументу таким,

щоб відповідне значення функції було меншим ніж стала величина. Ми його

прийняли рівним одиниці. А чи не можна було б взяти рівним нулю? В даному

випадку – ні, бо піднесення нуля в степінь є некоректною операцією. Це

трапляється доволі часто. Тому про це слід пам’ятати і замість нуля вводити

якесь маленьке число, наприклад, 0.001. Щоправда, це можна покласти на

комп’ютер. Для цього в програму після вводу числа треба ввести перевірку

даного числа на нуль, напpиклад,

27 IF X = 0 THEN X = 0.001,

тоді ввід нуля не призведе до некоректної операції.

У даній програмі нас цікавив лише кінцевий результат . Якби була

необхідність вивести на екран послідовність ітерацій з проміжними

результатами, треба було б після 45-го рядка запрограмувати цей вивід,

наприклад,

46 PRINT X, DX, F, D

До сказаного треба додати , що алгоритм і програма придатні, коли і стала

величина і наближення до неї відбуваються в додатній області. У від’ємній

області знаки співвідношення треба змінювати на зворотні, бо віддалення від

нуля означає зменшення числа ( на відміну від додатньої області , де віддаленню

від нуля на числовій осі відповідає збільшення числа ).

93