Page 91 - 33

половина; якщо функція продовжує перевищувати сталу, прирощення знову
ділиться навпіл.

Таким чином, зменшенням прирощення кожного разу удвічі дуже швидко
приходимо до ситуації, коли різниця перестає перевищувати задану точність.

Описаний алгоритм зображено на рисунку 3.15.
Розглянемо приклад використання наведеного алгоритму. Припустимо,що

треба розв’язати відносно ікса таке рівняння
2
1.2
2х + 5х - 30 = 10 + х. ( 3.20 )
Згуртуємо усі члени, що містять x, у лівій частині, а без x - у правій.

Рівняння набуде вигляду:
1.2
2
2х + 5х – х = 10 + 30. ( 3.21 )
Звідси ліва частина відображає функцію
2
1.2
F = 2x + 5x – x , ( 3.22 )
а права - сталу величину: с = 40

Якщо задану точність (ε) позначити ідентифікатором ЕР, а dx - DX,

програма виглядатиме так:

5 CLS

10 PRINT “ Ітерація

15 INPUT “ Точність ” , EP

20 INPUT “ Пpирощення аргументу ”, DХ

25 INPUT “Початкове значення аргументу ”, Х

30 INPUT “ Стала величина ”, С

40 F = 2*x^2 + 5*x^1.2 – x

45 D = C – F

50 IF ABS ( D ) = EP THEN 65

55 IF F  C THEN X = X + DX : GOTO 40

60 X = X - DX : DX = DX/2 : X = X + DX: GOTO 40

65 PRINT “ X = ” : X

70 END

Запустивши програму (F2), вводимо вхідні дані. Припустимо, що:

91