Page 7 - 33

залежить від вибраної мови (мається на увазі мова програмування, тобто
комплекс команд, які ЕОМ “зрозуміє” і виконає). Але написанню тексту

програми передує складання списку ідентифікаторів. Ідентифікатор – це ім’я
величини, яка входить у математичну модель. Ім'я вибирається згідно з

певними правилами. Текст програми записується відповідно до вимог вибраної
мови програмування і повинен забезпечувати правильний ввід її в комп’ютер. В

програмі, крім суто обчислювальних дій і виводу кінцевого результату, слід

передбачити комплекс сервісних елементів, які на працездатність програми не

впливають, але створюють комфортні умови її експлуатації (пропозиція

роздруківки результатів, подання її в наочному вигляді, надання довідкових

послуг і т.і.).

Наступний п’ятий етап – це відладка програми. Вона включає ввід

програми в комп’ютер, випробування її на тестовому прикладі і виправлення

виявлених помилок. Ввід програми здійснюється з допомогою клавіатури і, як

правило, труднощів не викликає. Щодо випробування, то для цього потрібно

мати тест. Це приклад, результати якого відомі. Вони повинні бути визначені

заздалегідь будь-яким методом (вручну, з допомогою мікрокалькулятора або

якось ще інакше). Тест повинен забезпечувати перевірку усіх елементів

програми, якою б складною вона не була. Особливо це актуально для

розгалужених програм з багатьма умовними переходами. При розробці

складних програм створення такого тесту може стати досить обтяжливим, але

без нього не може бути впевненості у правильності отриманих результатів.

Щодо виправлення помилок, слід пам’ятати, що комп’ютер виявляє і

повідомляє не про усі можливі помилки. Він повідомить про некоректні

математичні операції, вихід за межі заданого масиву, синтаксичні помилки і

багато інших. Але, якщо є помилка в алгоритмі, в написанні формули або

ідентифікатора, комп’ютер на це не відреагує і видасть неправильний

результат. І це ще раз свідчить про необхідність тесту.

7