Page 12 - 33

номерів. Після першої команди LIST (клавіша F1) рядок займе своє місце між
відповідними номерами. Найчастіше нумерацію роблять кратну десяти,

наприклад, 10, 20, 30..., для цього навіть передбачено спеціальний
автоматичний режим, але нумерації через п’ять одиниць теж достатньо (5, 10,

15, 20, ...). Небажаною є тільки відсутність резервних номерів (1, 2, 3, 4, ...),
тому що це потім може ускладнити відлагодження програми. Слід пам’ятати,

що, як правило, в кінці рядка не ставиться жодного розділового знака.

Винятковою є ситуація, коли треба, щоб наступна команда сприймалася разом з

попередньою. Але про це буде пізніше.

Переходимо до програмування презентативного блоку. Будемо вважати,

що він повинен забезпечити очищення екрана та вивід на екран назви програми

і прізвище автора. З естетичних міркувань можна передбачити підкреслювання

назви. Для очищення екрана можна скористатися командою СLS, для

виведення тексту - PRINT. Треба пам’ятати, що текст повинен братись в лапки.

Отже, якщо в програмі буде команда PRINT “D1” на екран буде виведено те,

що в лапках, тобто D1. Якщо ж в програмі буде вказаноPRINT D1, то на

екран буде виведено числове значення цього ідентифікатора. Якщо ж на цей

момент йому ще не було присвоєно числове значення, то буде виведено нуль.

Отже програма презентативного блоку виглядатиме так:

5 CLS

10 PRINT “Визначення швидкості руху бурового розчину у свердловині”

15 PRINT “= = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = =”

20 PRINT “ Склав студент Карпенко О.М.”

У цьому фрагменті видно, що підкреслювання здійснювалось знаком

рівності (але міг бути будь-який інший символ) і його організація повністю

аналогічна виведенню текста, тобто текстом вважається все, що знаходиться в

лапках.

12