Page 22 - 259_
P. 22

1.7 Метод функціонально-вартісного аналізу
           (Заняття 7)

                  Функціонально-вартісний аналіз — це метод
           системного дослідження об'єкта (виробу, явища, процесу),
           спрямований на підвищення ефективності використання
           матеріальних і трудових ресурсів. В наш час цей метод
           широко застосовують в електротехнічній, легкій і харчовій
           промисловості, у машинобудуванні та інших галузях
           народного господарства. Перша праця з ФВА з'явилася в
           СРСР у 1946 р. (автор Н. А. Бородачев), у 1947 р. у США Л.
           Д. Майлз розробив метод інженерно-вартісного аналізу, у
           1949—1952 р. Ю. М. Соболєв виклав метод поелементного
           відпрацьовування конструкцій.
                  Основні  ідеї Ю. М. Соболева були враховані  в НДР
           X.  Ебертом  і  К.  Томасом.  При  створенні  методу,
           спрямованого на  аналіз  витрат  споживної  вартості,  ФВА  є
           «концентрованою  атакою»  на  непродуктивні  витрати,
           пов'язані    з   недосконалістю     конструкцій     машин     і
           виконуваних  ними  функцій.  Головні  принципи  ФВА:  у
           будь-якій справі є приховані резерви; деталь машини легше
           вдосконалити,  ніж  машину;  зайвим  витратам  варто
           запобігти  на  стадії  наукових  досліджень  і  проектно-
           конструкторських розробок.
                  До складу групи фахівців (чисельністю 3—6 осіб), що
           використовують метод ФВА, крім конструктора, технолога,
           інженера-дослідника  та  інших,  безпосередньо  пов'язаних  з
           аналізованим  об'єктом,  входять  один-два  досвідчених
           раціоналізатори. Керує роботою групи інженер, що пройшов
           спеціальну  підготовку  щодо  застосування  даного  методу.
           Робота ведеться за робочим планом, що містить сім етапів
           (підготовчий,     інформаційний,     аналітичний,     творчий,
           користувальний, рекомендаційний і впроваджувальний).
                  На  першому  (підготовчому)  етапі  здійснюють  вибір
           об'єкта,   визначають     цілі   аналізу,   складають     план
           дослідження       тощо.     Основні      завдання      другого
           (інформаційного) етапу — огляд, систематизація і всебічне
           вивчення інформації про об'єкт  і його аналоги, визначення
           витрат  на  створення  і  функціонування  об'єкта  і  його
           складових  частин  та  інші.  Більш  глибоке  вивчення  об'єкта
           проводять на третьому (аналітичному) етапі. На четвертому

                                                                        23
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27