Page 33 - 2583

де  с.г ,C с.г - густина і теплоємність грунту, Z – глибина
свердловини, Т – різниця температур.
Тривалість використання джерела теплоти:
 а =  с.г  C с.г  F  (z 2 – z 1)/ V   В  C В, (4.2)
де  В ,C В - густина і теплоємність теплоносія, V - витрата
3
теплоносія, м /с.
Потужність теплового потоку, яка видобувається:
- на початковому етапі:
 dE  E
P    
0 , (4.3)
 d    0  a

- через Х років:
 X 
 dE  E     

P     e  a 
X (4.4)
 d   X  a
У випадку використання геотермальної енергії в парниковій
теплиці, її площу з повітряним нагріванням визначають так:
3
F пов = 0.11  10  G Г(t T – 35)/(t BC – t з), (4.5)
якщо ж нагрівають грунт в теплиці, тоді
3
F гр = 10  G Г(t T - t T)/( t T + t T - 2t H), (4.6)
де G Г - витрата геотермальної води, т/год; t T – температура
геометральної води, яка використовується в системі
обігрівання теплиці; t BC, t з – розрахунковітемператури
відповідно всередині і ззовні теплиці; t T - мінімально
допустима температуратеплоносія на виході із системи
опалення за агротехнічними вимогами; t H - температура
повітря зовні, за якої включається система нагрівання грунту.

2. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як функціонує система видобування геотермальної
теплоти з надр?.

32