Page 38 - 2583

Дія сонячного колектора базується на явищі
"парникового ефекту" для нагрівання робочої рідини. Рідина в
сонячному колекторі має бути морозостійкою та
нетоксичною. Зазвичай використовується вода з 40%-вим
пропілен гліколем (може витримувати -20°С), яка має колір і
запах, щоб у разі її потрапляння в питну воду можна було
легко визначити її наявність.
Найбільш поширене використання сонячної енергії це
пряме нагрівання води для опалення будинків та гарячого
водопостачання.
Серед подібних установок найбільш широко поширені
установки нагрівання води термосифонного типу, в яких
циркуляція відбувається за рахунок природної різниці густини
нагрітої та холодної води. Циркуляційний ефект підсилюється
за наявності пароутворення в контурі. Для забезпечення
циркуляції води можуть використовуватися насоси, однак
термосифонна система має ту перевагу, що швидкість
циркуляції в ній авторегулюється в разі зміни умов обігріву.
Крім колекторів, щоб використати сонячне тепло для
опалення будинків, вдаються до пасивних методів, основаних
на оптимізації архітектурно-планувальних рішень. У
пасивних системах поглинання та акумулювання сонячної
енергії відбувається безпосередньо елементами будівельних
конструкцій будівель.
Найбільш простою формою пасивного сонячного
опалення є орієнтація вікон у будинку таким чином, щоб усі
великі вікна виходили на південь. Будинку з південною
орієнтацією вікон треба на 15-25% менше опалення, ніж
подібному будинку зі східною або західною орієнтацією
вікон.
Розрахунок системи для нагрівання води для опалення
будинків та гарячого водопостачання починають з визначення
площі поверхні сонячного колектора за співвідношенням:
, 0 287 G C 10 3 t (  t )
2
F  Г В Г X , м (5.1)
n
  E i
i 1
де G - добова витрата гарячої води, кг/добу;
Г
37