Page 31 - 2583

За попередніми геолого-геофізичними даними Крим має
значні ресурси геотермальної енергії. Про це свідчать чис-
ленні дані, одержані під час розвідки на нафту та газ. Най-
більший геотермічний градієнт спостерігається в районах
Тарханкутського та Керченського півостровів. Про високу
перспективність використання геотермальної енергії в Криму
свідчать і деякі практичні результати. Так, у районі
Новоселівської геологічної площі (Саксько-Євпаторійський
район) внаслідок розвідувальних робіт, виконаних ДГП
“Кримгеологія”, з глибин 1000—1200 м отримані притоки
геотермальних теплоносіїв з температурою на гирлі сверд-
0
ловин 55—65 С. На базі декількох розвідувальних свердловин
тут уже створені системи геотермального теплопостачання
сумарною тепловою потужністю близько 10 МВт. У районі
Задорненської розвідувальної площі з глибини 3400 м був
0
отриманий теплоносій з температурою 150 С. Є також
відомості, що під час морського буріння трестом
“Чорноморнафтогаз” у 1988 р. на шельфі біля узбережжя
Тарханкутського півострова (пл. Шмідта) з глибини 4261 м
був отриманий фонтан геотермального теплоносія з
температурою до 163°С.
Система видобування геотермальної теплоти з надр
функціонує так:
1. Підіймальними свердловинами геотермальний теплоносій
виводиться на поверхню.
2. Теплоносій, одержаний з підіймальних свердловин,
направляється до обладнання, призначенням якого є пере-
творення теплоти в електроенергію. Теплоносій при цьому
охолоджується, а також дегазується і, можливо, частково з
нього випадають солі, які є в геотермальному флюїді. За-
лишки геотермального теплоносія надходять до нагнітальних
свердловин.

30