Page 73 - 2577
P. 73
Таблиця 4.5 – Результати моделювання випадкової маршрутизації
Розмір Загальна
Кіл-сть Отри-мані Вида- Вичер-
кіл-сть
Відки-
історії
№ пере- пакетів, пакетів, вузлом 3, нуті, % лені як паний час
ходів пакети копії, % життя, %
пакети пакети
1 16 - 2467 129 0 0 3
2 32 - 3296 175 0 0 1
3 64 - 3772 197 0 0 1
4 - 8 2520 134 0 7 0
5 - 16 1929 88 0 6 0
6 - 32 1605 75 0 8 0
7 - - 4123 200 0 0 0
На рисунку 4.17 схематично зображено як відбувається відкидання копій пакетів.
Нехай до вузла 20 по вхідних лініях 1 та 2 надходять пакети з однаковим унікальним
номером, при цьому першим попадає у вузол пакет з лінії 1. Він реєструється у журналі
вхідних пакетів та відповідно до алгоритму лавинної маршрутизації відправляється на 2-гу і
3-тю лінії. Після цього в буфер вузла потрапляє пакет з лінії 1. При перевірці журналу
вхідних пакетів виявляється, що пакет з даним унікальним номером уже був оброблений
вузлом, тому він відкидається і нікуди не ретранслюється.
Рисунок 4.17 - Боротьба з пакетами-копіями
При фіксованій маршрутизації для кожної пари вузлів відправлення і призначення в
мережі створюється один постійний маршрут. Для встановлення маршруту використовується
алгоритм пошуку мінімальної вартості. Маршрути незмінні або в крайньому випадку
змінюються тільки при змінах топології мережі. Таким чином, значення вартості каналів
зв’язку, використовувані під час розрахунку маршрутів, не можуть враховувати динамічні
параметри, такі як трафік. Проте вони можуть бути основані на очікуваних значеннях
трафіку або пропускної здатності.
Серед метрик для найкоротшого шляху можна виділити такі:
- мінімальне число переходів;
- мінімальна затримка вузла;
- мінімальна відстань;
- мінімальна ціна;
- мінімальний розмір буфера;
- максимальний розмір буфера;
- максимальна швидкодія на вузлі;
- максимальна швидкість передачі даних.
Статичні алгоритми маршрутизації, на відміну від динамічних, не враховують
топологію мережі, що постійно змінюється. Це робить її непридатною для використання в
більшості мереж.
70