Page 72 - 2577

Відкинутими можуть бути як дублікати пакетів, так і пакети, що ще не встигли
продублюватися значну кількість раз. Оскільки найоптимальнішим з погляду на трафік,
число переходів дорівнює 5 для даної мережі, а на передостанньому вузлі відбувається
втрата пакетів, то кінцевий вузол може не дочекатися декількох пакетів. Саме ця ситуація
спостерігається в експериментах з 4 по 9, де як додатковий засіб оптимізації взято контроль
дублікатів за допомогою збереження у кожному вузлі історії отриманих пакетів. Близько
35% пакетів відкидаються як копії уже оброблених пакетів, а 10% як такі, що вичерпали
свою кількість ретрансляцій, тому комбінація із кількості переходів та історії пакетів
забезпечує загальне зменшення трафіка, що в свою чергу зводить до мінімуму
перевантаження буферів. Випадкова маршрутизація увібрала у себе простоту і живучість
лавинної маршрутизації із значно меншим трафіком. При випадковій маршрутизації кожен
вузол вибирає для ретрансляції вхідного пакету тільки один вихідний канал. Цей канал
вибирається наугад із числа всіх каналів, виключаючи той, по якому прийшов пакет. Якщо
всі вихідні канали рівноправні, то вузол може циклічно перебирати їх.
Застосувавши вищезгадані у лавинні маршрутизації методи по оптимізації величини
неконтрольованого трафіка до випадкової маршрутизації, ми одержуємо статистичні дані
зведені в таблиці 4.4.
Як бачимо, загальна кількість пакетів переданих вузлами зменшилася в порівнянні з
лавинною маршрутизацією. Кількість переходів прийшлось збільшити, щоб гарантувати
доставку пакетів до адресата. При збільшення кількості переходів від 16 до 65 отримуємо
збільшення кількості отриманих пакетів вузлом від 129 до 197. Причому пакети швидше
доходять до адресата, перш ніж вичерпують кількість ретрансляційних ділянок, що є
важливим аргументом на користь використання випадкової маршрутизації перед лавинною.
Активізувавши контроль копій пакетів, ми одержуємо як і загальне зменшення трафіка, так і
зменшення кількості доставлених пакетів, що свідчить про неефективність використання
даної методики оптимізації алгоритму. Стовідсоткова доставка пакетів обертається
зростання трафіка до рівня близького до лавинної маршрутизації.

Таблиця 4.4 – Результати моделювання лавинної маршрутизації

Розмір Загальна
Отримані Вида- Вичер-
Кіл-сть історії кіл-сть Відки-
№ вузлом 3, лені як паний час
пере-ходів пакетів, пакетів, нуті, %
пакети пакети пакети копії, % життя, %

1 5 - 7329 533 5 0 44
2 6 - 11334 1148 12 0 39
3 7 - 14872 1508 14 0 37
4 - 200 7208 189 7 42 0
5 - 300 7147 185 6 43 0
6 - 400 7278 191 8 42 0
7 5 200 4915 184 3 35 11
8 5 300 4933 187 3 36 10
9 5 400 4906 185 3 35 11

Аналізуючи дані алгоритми, про будь-які оптимальні шляхи говорити не приходиться,
найкраще на що можна від них очікувати це оптимальність завантаження ліній передачі
даних та буферів вузлів. Значно більшої ефективності від випадкової маршрутизації можна
добитися, навчивши вузли «орієнтуватися у просторі», тоді б вони могли пакети, що ідуть на
схід, відправляти на лінії, що також ідуть на схід, і так далі.

69