Page 71 - 2577

маршрутизації не формуються відповідної таблиці. Нехай потрібно визначити найкоротший
шлях від 1-го до 3-го вузлів, тоді орієнтація по таблиці відбувається так: визначаємо номер
вузла, що знаходиться на перетині рядка з номером 1 та стовпчика з номером 3, у нашому
випадку отримуємо 2, потім таким же чином отримуємо цифру 5 на перетині 2 та 3, на
перетині 5 і 3 знаходиться цифра 3, отже найкоротший шлях від 1 до 3 лежить через 1-2-5-2.

4.7.4 Статичні алгоритми маршрутизації

На нинішньому етапі свого розвитку система імітаційного моделювання S&N
Simulator надає можливість для проведення моделювання статичних та динамічних
алгоритмів маршрутизації у мережах передачі даних. Статика моделювання може бути
представлена як:
- лавинна;
- випадкова;
- вибір найкоротшого шляху.
За основу для проведення експериментів з імітаційного моделювання взято мережу,
зображену на рис. 4.15. Кожен вузол обробляє пакеті з частотою 10 пакетів за секунду з
відхиленням  10% в ту чи іншу сторону, розмір буферів на всіх вузлах однаковий і
дорівнює 1024 Кб при 10 Кб-ному розмірі пакету. Лінії передачі даних характеризуються
однаковою швидкістю у 100 Мбіт/сек. Пакети генеруються за рівномірним законом
розподілу. Інтервал між пакетами вибирається випадковим чином із діапазону 0-100 мсек для
0-го вузла, 0-160, 0-120 і 0-80 мсек для 1-го, 2-го і 21-го вузлів відповідно. Всі згенеровані
пакети доставляються до 3-го вузла. Кожен вузол генерує по 50 пакетів.
Лавинна маршрутизація з використанням базових принципів закладених у її роботу,
дуже збільшує об’єми трафіку мережі і не надає жодних засобів для припинення процесу
ретрансляції повідомлень вузлами. Для зменшення хаотичного і неконтрольованого процесу
генерації повідомлень на вузлах і їх подальшої ретрансляції застосовуються такі прийоми як:
- встановлення максимального числа переходів для пакетів;
- видалення дубльованих копій пакетів.
Кожен пакет містить у собі поле, в яке записується максимальна кількість вузлів,
через які йому дозволяється ретранслюватись. Дане поле було використане у 1,2,3 та 7,8,9
експериментах згідно табл.4.3. Збільшення числа переходів призводить до збільшення
загальної кількості пакетів переданих по мережі, що в свою чергу призводить до
перевантаження буферів вузлів, через що зростає кількість відкинутих пакетів.

Рисунок 4.16 – Експериментальна мережа передачі даних

68