Page 48 - 25

міцності, стабілізуючу дію на цеоліт, оптимальну
пористу структуру для дифузії реакційної суміші при
крекінгу і регенерації, відвід теплоти від цеолітного
компоненту.
В результаті крекінгу вуглеводневої сировини
поверхня каталізатора покривається смолисто-
коксовими відкладами. Для відновлення активності ці
відклади випалюють шляхом контакту гарячого
каталізатора з киснем повітря при температурах
0
630...670 С в апаратах-регенераторах.

5.2.4 Параметри, що впливають на процес
До основних параметрів, що впливають на вихід і
якість продуктів каталітичного крекінгу відносяться:
якість сировини, температура в реакторі, час контакту
сировини і каталізатора, кратність циркуляції
каталізатора.

5.2.4.1 Якість сировини
Найбільш типова сировина каталітичного крекінгу
– вакуумні газойлі первинної перегонки нафти, які
0
википають в межах 350-(500...540) С. Рідше як сировина
використовуються дистиляти коксування, рафінати
процесів деасфальтизації мазутів і гудронів,
напівпродукти виробництва олив, мазути з невисоким
вмістом металів. На результати крекінгу впливають як
фракційний так і хімічний склади сировини. По мірі
облегшення сировини зростає вихід вуглеводнів С 3-С 4 і
бензину при одночасному зниженні виходу водню і
коксу на каталізаторі. Обважнення сировини до певної
межі призводить до підвищення октанового числа
бензину і його виходу. Обмежуючим фактором кінця
кипіння сировини є вміст у ній асфальто-смолистих
речовин, металів і висока коксуємість, які є причиною
коксоутворення і швидкої дезактивації каталізатора. За
хімічним складом найбільш сприятливою є сировина
нафтенової основи, так як в результаті реакцій
дегідрування і перерозподілу водню продукти крекінгу
більш стабільні і містять більше ароматичних
вуглеводнів, а бензини мають вище октанове число.