Page 48 - 249_

перекриваючих пластів. Відмінності встановлюють за
кольором, речовинним складом, структурними і текстурними
особливостями, включеннями, піщанистістю, глинистістю та
іншими петрографічними показниками. На основі
характерних особливостей в розрізі встановлюють найбільш
помітні, відмінні від інших шари і пачки шарів. Наприклад,
серед ритмічного чергування темно-сірих аргілітів і глинистих
сланців зустрічаються пласти роговиків або туфітів, а серед
монолітної товщі пісковиків - прошарки конгломератів,
доломітів або строкатих аргілітів. Такі шари або пачки шарів
можуть поширюватися на значних площах. Вони отримали
назву “маркуючиx горизонтів”. За їх допомогою вдається
порівняти геологічні розрізи між собою і побудувати зведений
розріз для окремої площі, району або навіть цілого регіону.
Однак, маркуючі горизонти, при простяганні на великі
відстані, можуть змінювати свій літологічний склад і вік.
Тому, застосування методу, при співставленні віддалених
один від одного розрізів, може призвести до помилок при
встановленні відносного віку окремих шарів і прошарків
однієї і тієї ж товщі порід.
Не дивлячись на вказані недоліки цього методу, він є
досить надійним при вивченні метаморфічних і магматичних
порід. Без нього практично неможливо визначити відносний
вік гнейсів, кварцитів, гранітів, діоритів та інших гірських
різновидів.
Різновидом петрографічного методу є мінералогічний
метод, що полягає у порівнянні за мінералогічними
асоціаціями, ступенем діагенезу і метаморфізму шарів і пачок
шарів (горизонтів). Застосовується він виключно на
обмеженій площі при умові, що геологічний розвиток земної
кори відбувався завдяки абсолютно однаковим процесам.
Абсолютна геохронологія визначає вік гірських порід
в роках. Визначення віку проводиться за вмістом продуктів
розпаду радіоактивних хімічних елементів, що містяться в
гірських породах і мінералах. Процес розпаду проходить з
постійною швидкістю протягом геологічної історії розвитку
Землі. В результаті радіоактивного розпаду з'являються атоми
стійких елементів, які не піддаються подальшому розпаду. Їх
кількість збільшується відповідно до віку гірських порід. Різні
елементи розпадаються з різною швидкістю, а тому
розроблено декілька методів визначення віку гірських порід та
створено шкалу абсолютного літочислення історії Землі.
Провідними методами ядерної геохронології є:
радіовуглецевий, калій-аргоновий, стронцієвий та свинцево-
урано-торієвий.