Page 100 - 18

Цей метод забезпечує вибір точок закладання свердловин для визначення
флюїдоконтактів в покладах нафти і газу пластового склепінного типу першими
свердловинами. Розглянемо цей метод на такому прикладі.
Якщо пошукова свердловина 1
пробурена в склепінні і розкрила на повну
товщину продуктивний пласт товщиною h,
то це дозволяє впевнено робити висновок
про наявність покладу в присклепінній
частині складки, обмеженого знизу
поверхнею достовірного існування
покладу (поверхня АВ). Цю поверхню
проводять горизонтально через найнижчу

точку, в якій установлена наявність нафти
або газу. Наступну свердловину
закладають на профілі (поперечному або
поздовжньому) в точці перетину лінії
поверхні достовірного існування покладу
із покрівлею пласта в точці А або В. Вона
дає інформацію про поклад в просторі між
поверхнями достовірності, встановленими
в першій і новопробуреній свердловині. Наступні свердловини закладають за
аналогічною методикою до установлення ВНК або ГВК.
Даний метод, успішно випробуваний при розбурюванні Тимофіївського
родовища (ДДЗ), дозволив зменшити обсяг розвідувального буріння, скоротити
терміни розвідки і одержати значний економічний ефект.

8. Закладання розвідувальних свердловин за показниками питомої
висоти покладу. Існуючі геолого-геофізичні методи підготовки пасток і способи
визначення коефіцієнтів їхнього заповнення не завжди дають однозначні
відповіді. Це приводить до буріння значного числа законтурних свердловин.
Тому свердловини для визначення ВНК (ГВК) можна закладати виходячи, із
загальної товщини продуктивного горизонту з урахуванням його насиченості. Під
питомою висотою покладу в п розуміється відношення висоти відкритого покладу
h покл. пластового склепінного типу до загальної товщини продуктивного
горизонту Н пл., яке характеризує ступінь заповнення пастки вуглеводнями.

В залежності від величини цього показника розрізняють три типи покладів.

99