Page 14 - 17

16
можливе їх переміщення, називають колекторами. Всі породи-колектори

доцільно ділити за типом пустотного простору на: порові (гранулярні),

тріщинні, кавернозні та змішані (комбіновані). Вони характеризуються двома

головними параметрами: пористістю і проникністю.

Колекторами нафти і газу при певних умовах можуть виступати всі

гірські породи. Найбільш часто ними є піски і пісковики, вапняки і доломіти, в

яких розміщено понад 95% нафти і газу. Решта припадає на ангідрити, різні

сланці, скремнілі породи, деякі глини, тріщинуваті магматичні та метаморфічні

породи.

Природним резервуаром називають таке вмістилище для нафти, газу і

води, в межах якого можливий їх рух, форма і розміри його зумовлені

співвідношенням порід-колекторів і порід-покришок.

Природні резервуари за формою і умовами виникнення поділяються на

три типи: пластові, масивні та резервуари неправильної форми (літологічно

обмежені з усіх сторін). Пласти порід-колекторів, обмежені у покрівлі та

підошві погано проникними породами при збереженні пластового характеру на

значній площі, створюють пластові резервуари. Масивними резервуарами

називають великі товщі порід однорідного чи неоднорідного складу, які

перекриті зверху непроникними породами.

Резервуари неправильної форми (літологічно обмежених зі всіх сторін)

називають ділянки порід-колекторів серед непроникних порід. Це можуть бути

лінзи піщаних порід , локальні ділянки тріщинуватих або кавернозних порід.

Реально в природі існують, крім трьох основних типів резервуарів і їх

перехідні форми, наприклад, масивно-пластові резервуари. З гідродинамічних

умов усі природні резервуари слід ділити на відкриті, напівзакриті та закриті

(ізольовані). Відкриті – це ті, які мають прямий зв’язок з денною поверхнею,

ізольовані – це ті, які не мають ніякого зв’язку ні з денною поверхнею, ні з

іншими пластами. Напівзакриті резервуари є проміжними між двома іншими

типами резервуарів.

Не всі природні резервуари, які трапляються у земній корі, можуть бути