Page 16 - 17

18
виявлена на основі одержаних у свердловинах промислових припливів нафти

або газу (частина свердловин випробувана випробовувачем пластів) і

позитивних результатів геологічних і геофізичних досліджень у

невипробуваних свердловинах.

Категорія С 2 - запаси покладу (його частини), наявність яких

обґрунтована даними геологічних або геофізичних досліджень. Підраховуються

у нерозвіданих частинах покладу, які прилягають до ділянок із запасом більш

високих категорій, у проміжних і вищезалягаючих невипробовуваних пластах

розвіданих родовищ.

Запаси нафти , газу, конденсату і компонентів, які містяться у них,

поділяють на дві групи: балансові – запаси родовищ (покладів), розробка яких

на сучасному етапі економічно доцільна; забалансові – запаси родовищ

(покладів), запаси яких на теперішній час економічно недоцільна, або

технологічно і технічно неможлива, але які у майбутньому можуть бути

переведені у балансові. У групі балансових запасів виділяють видобувні запаси,

тобто ту їх частину, яку можна видобути з надр при сучасному рівні техніки і

технології видобутку.

За допомогою об’ємного методу визначається маса нафти у насиченому

об’ємі порід-колекторів , зведена до стандартних умов. Запаси нафти при цьому

обчислюються за формулою:

Q = F h m в з и с , (2.1)
в н н
2
де Q - видобувні запаси нафти, тис. т; F - площа нафтоносності, тис. м ;
в
h- середня ефективна нафтонасичена товщина пласта, м; m - середній

коефіцієнт відкритої пористості, частках од.; в - середній коефіцієнт
н
нафтонасиченості, частках од.; з - коефіцієнт нафтовіддачі, частках од.; и= 0,3
н

середній перерахунковий коефіцієнт, частках од.; с - середня густина нафти на

3
поверхні після її дегазації, т/м . Значення підрахункових параметрів m в, в , и
н
заокруглюють до сотих часток одиниці, а параметрів з і с - до тисячних.
н