Page 10 - 166
P. 10

10

                      Кінцеві продукти реакції, і в першу чергуAg, очевидно, в умовах реакції
               поводять себе як одноатомний газ. Волога сіль АgС не активна, а при висиханні
               найменше  тертя  її  частинок  призводить  до  вибуху  з  виділенням  великої
               кількості тепла і світла.
                      Таким  чином,  тільки  одночасне  поєднання  екзотермічності,  високої
               швидкості і газоутворення надають реакції характерних ознак вибуху.


                      2.2 Класифікація вибухових процесів
                      В залежності від умов ініціювання, типу вибухової речовини і зовнішніх
               умов (місце ініціювання, форма, наявність оболонки), вибухові процеси можуть
               протікати із різною швидкістю і, крім того, мати суттєві якісні відмінності. По
               характеру і швидкості проходження вибухові процеси поділяються на горіння,
               вибух і детонацію.
                      Процеси горіння протікають відносно  повільно  і зі змінною швидкістю,
               від кількох мм/с до декількох десятків м/с. Швидкість горіння суттєво залежить
               від  зовнішнього  тиску,  різко  зростаючи  з  його  підвищенням.  На  відкритому
               повітрі горіння проходить малоактивно і не супроводжується значним звуковим
               ефектом.  В  обмеженому  об’ємі  процес  відбувається  значно  активніше  і
               характеризується  різким  наростанням  тиску  та  здатністю  газів  виконувати
               механічну роботу. Всі вибухові речовини здатні горіти. Горіння – це найбільш
               характерний вид вибухового перетворення порохів.
                      Вибух  у  порівнянні  з  горінням  є  якісно  іншою  формою  вибухового
               процесу.  Характерна  відмінна  ознака  вибуху  –  різкий  удар  газів  по
               навколишньому середовищу, що викликає його значні деформації.
                      Детонація  –  це  вибух,  який  проходить  з  постійною  і  максимально
               можливою швидкістю. Швидкість детонації (D) перевищує швидкість звуку у
               вибуховій речовині. Детонація по характеру і суті не відрізняється від вибуху,
               але представляє собою його стаціонарну форму.
                      Процеси  горіння  і  детонації  суттєво  відрізняються  між  собою  по
               характеру  розповсюдження:  горіння  передається  шляхом  теплопровідності,
               дифузії  і  теплового  випромінювання,  а  детонація  –  шляхом  стискання
               вибухової речовини ударною хвилею.


                     2.3 Склад продуктів вибуху. Кисневий баланс вибухової речовини
                      При  всіх  формах  вибуху  вибухова  речовина  перетворюється  на  суміш
               різноманітних  продуктів,  склад  якої  залежить  як  від  складу  вибухової
               речовини, так і від умов протікання хімічної реакції. Найчастіше утворюються
               СО 2, СО, С, SОз, SO 2, SO, NO 2, NO, НСN, Н 2S, Н 2O, Н 2O 2. Хімічна реакція, що
               відбувається  при  вибуху,  –  це  реакція  окислення  горючих  елементів,  яка
               супроводжується виділенням тепла, що і визначає енергію (потужність) вибуху.
                      Кисневим  балансом  вибухової  речовини  називається  кількість  кисню  в
               грамах,  необхідного  для  повного  окислення  100  грамів  вибухової  речовини.
               При  надлишку  кисню  у  вибуховій  речовині  кисневий  баланс  називається
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15