Page 8 - 166

8

2 ЯВИЩЕ ВИБУХУ

Вибух – це процес швидкого фізичного або хімічного перетворення
системи, що супроводжується переходом її потенційної енергії в механічну.
Робота, що здійснюється при вибуху, зумовлена швидким розширенням
газоподібних продуктів. Приклад фізичних вибухів: вибух парового котла,
потужний електричний розряд.
Вибух вибухових речовин спричинений хімічними факторами.

2.1 Ознаки вибухового процесу
Вибухові речовини – відносно нестійкі в термодинамічному відношенні
системи, які під дією зовнішніх чинників здатні до швидких екзотермічних
перетворень, що супроводжуються виділенням високотемпературних газів.
Вибух характеризується обов’язковою наявністю трьох факторів: 1)
екзотермічність; 2) висока швидкість реакції; 3) виділення газів.

2.1.1 Екзотермічність процесу
Виділення тепла – це найнеобхідніша умова виникнення вибухового
процесу. Якби хімічна реакція не супроводжувалась виділенням тепла, то
самочинне її поширення по вибуховій речовині було би виключене. Речовини,
які вимагають для свого розпаду постійного підведення зовнішнього тепла, до
вибухових на належать (наприклад, толуол С 7Н 8).
За рахунок виділення тепла відбувається розігрівання продуктів реакції
до декількох тисяч градусів і наступне розширення цих продуктів. Чим вища
теплота реакції та швидкість її поширення, тим сильніша руйнівна дія вибуху.
Теплота вибуху є критерієм працездатності вибухової речовини.
Q м=1000-1800 кКал/кг (питома масова теплота).

2.1.2 Велика швидкість процесу
Найбільш характерна зовнішня ознака вибуху, яка відрізняє його від
звичайних хімічних реакцій. Перехід до кінцевих продуктів вибуху
здійснюється за стотисячні або і мільйонні частки секунди. Високі швидкості
виділення енергії визначають переваги вибухових речовин у порівнянні з
іншими горючими речовинами.
По загальному запасу енергії вибухові речовини не переважають звичайні
горючі системи, проте при вибуху досягаються незрівняно вищі щільності або
об’ємні концентрації енергії. Найвищі щільності енергії властиві
конденсованим вибуховим речовинам, яким у порівнянні з газоподібними
вибуховими сумішами властивий значно менший об’єм (таблиця 2.1).