Page 37 - 144

37

- фації лагун, заток та внутрішньоконтинентальних
басейнів. Ці фації
визначаються такими фізико-географічними умовами: клімат,
наявність впадаючих рік, ступінь ізольованості від моря. Для
цих фацій характерно дуже сильне поширення евапорітових
осадків /сіль, гіпс, ангідрит/. При певних умовах можуть
накопичуватись залізисті бокситові та марганцеві осадки. При
заболочуванні лагун та озер утворюються торф’яники. З
теригенних осадків поширені піски, алевроліти, глини.
До континентальних фацій відносяться:
- фації водних потоків,для них характерні теригенні
осадки з косою шаруватістю, поверхнями
розмиву,значна мінливість,залишки наземних тварин
та рослин.Ці фації,в основному, складаються з
гальки,гравію,крупкозернистого піску,глини;
- озерні /лімічні/ фаціі,загальною ознакою яких є
замкнутість контуру їх
поширення та загальність розподілу осадків.У зоні
прибою біля берега відкладається найбільш
крупкозернистий матеріал,глибше- дрібнозернистий. В
озерних фаціях дуже обмежений характер мають
хемогенні та органогенні осадки;
- болотні фації – найбільш типовим болотним
утворенням є торф,який чергується з малопотужними
прошарками глин;
- льодовикові фації,представлені
валунами,глибами,валунними глинами та
суглінками.Для моренних відкладів характерна
відсутність сортування та орієтованості
матеріалу,нерозвинутість шаруватості.Для
флювіогляціальних відкладів характерна горизонтальна
та коса шаруватість, породи представлені, в основному,
піщаними та глинистими відмінностями;
- фації пустель являють собою сукупність осадків
піщаних наносів, насипів та різноманітних дюн. Для
піщаних пустель характерна добра відсортованість та
окатаність матеріалу, коса перехресна шаруватість.