Page 34 - 144

34

рівня світового океану /нульової лінії/.
Для цього по осі абсцис відкладається в умовному
масштабі геологічного часу тривалість седиментації всієї
товщі, що аналізується, з розробкою її на стритаграфічні
одиниці /вік, епоха, період/. Літологія накопичених порід, які
зберіглися від розливу, зображується в геологічному масштабі
часу.
Відрізки на шкалі геологічного часу, яким
відповідають перерви в осадконакопиченні, залишаються
незаповненими. По осі ординат будується масштаб товщини і
проводиться горизонтальна лінія, яка відповідає рівню моря.
Далі будується палеогеографічна крива. По вертикалі над
кожною літологічною одиницею розрізу відмічаємо глибину
,на якій накопичувався осад, з якого утворилась дана
різновидність .
Отримана літологічна крива відображає зміни
положення поверхні седиментації або денудації протягом
певного часу. Але побудована крива не відображує висотного
положення дна басейну, де починався процес седиментації.
Вона розташована під накопиченими осадками.
З метою встановлення картини вертикальних рухів
земної кори в даній точці необхідно врахувати товщину
відкладів і побудувати палеотектонічну криву.
Для цього в кінці кожного вибраного інтервалу часу
/вік, епоха і інш./ від палеогеографічної кривої, тобто поверхні
осадконакопичення, необхідно вертикально вниз відкласти у
прийнятому масштабі товщину /в метрах/ осадків, які за цей
відрізок часу утворились.
У наступний відрізок часу при безперервному
зануренні товщина збільшується. В кінці нового інтервалу
часу від палеогеографічної кривої вертикально вниз необхідно
відкласти товщину як раніше, так і тепер утворених осадків.
Палеотектонічна крива відображує характер
вертикальних рухів земної кори протягом відрізку часу, який
ми розглядаємо.
Палеогеографічна крива - положення земної поверхні в
той самий відрізок часу.