Page 36 - 144

36

характер поверхні уламків, характер цементуючої маси,
характер та особливості поверхонь нашарування, вторинні
зміни породи.
Розрізняють три головні групи фацій: морські, басейнів
ненормальної солоності та континентальні.
До морських відносяться фації:
- шельфу, де накопичуються грубоуламкові /глиби,
валуни, щебень, галька, гравій/, піщані та пелітові осадки, а
також черепашники та кремнисті осадки /радіолярієвий,
діатомовий мул/. Крім цього в області шельфу зустрічаються
туфи та туфопісковики;
- батіальні, де накопичуються алевроліти та глинисті
мули, рідко піски та біогенні мули /діатомовий,
радіолярієвий /. В осадках часто присутній глауконіт;
- абісальні, де накопичується карбонатний мул, червона
океанічна глина
та теригенні мули.
У межах кожної батиметричної області моря існують
свої парагенетичні комплекси фацій: наприклад, фації
крайових морів, узбережної зони шельфу, узбережного
мілководдя, глибокої частини шельфу, верхньої частини
материкового схилу, підводних каньйонів, підніжжя
материкового схилу, коралових та вулканічних островів,
абісальних рівнин, підводних хребтів, глибоководних
жолобів.
До фацій басейнів з ненормальною солоністю відносяться:
- фації дельт та естуаріїв. Осадки тут формуються під
впливом річного
стоку та можуть проникати в морський басейн. У залежності
від впливу морських умов в дельті розрізняють три частини:
дельтова рівнина /косошаруваті та горизонтальношаруваті
піски, гравій, торф, викопний грунт, прошарки гіпсу та
галіту/, підводний схил дельти /тонкозернисті алевріто-
глинисті погано відсортовані косошаруваті відклади/,донна
ділянка дельти /алевріти, глини, карбонатні мули, які більш
витримані за простяганням, ніж в перших двох групах/;