Page 7 - Міністерство освіти і науки України

Рисунок 1.4 – Схема спостереження в загальному
випадку.

З клас. Не виявляється можливим визначити простір
станів складного об’єкта і задати в ньому ознаки подій, однак
людина-оператор вміє ці події розпізнавати. У цьому випадку
для розробки алгоритму контролю необхідно побудувати
модель людини-оператора.

1.3. Вибір контрольованих величин.
Контрольовані величини повинні бути вибрані таким
чином, щоб їх значення з достатньою для практики
достовірністю характеризували стан об’єкта контролю. У
ряді випадків контрольовані величини і області, їх
нормальних значень задаються заздалегідь у відповідності з
технічними або технологічними вимогами, які ставляться до
об'єкта контролю. Тоді, природно, набір величин, що
підлягають контролю, визначений.
В загальному випадку процес визначення об’єму
контролю включає як евристичні методи, які базуються на
колективному досвіді фахівців, так і науково-обгрунтовані
формалізовані методи. Можна виділити три послідовних
етапу при виборі об’єму контролю:
1. На першому етапі вивчається структурна схема
об’єкта і попередньо вибираються істотні параметри і
величини Х к1, Х к2 ,..., Х кn (рис.1). Цей етап є неформальним і
виконується найбільш кваліфікованими фахівцями, а об’єм
контролю на даному етапі завжди завищений.
2. На другому етапі проводяться розрахунки, які
попередньо уточнюють призначений об’єм контролю.
Розрахунки полягають в побудові моделі об’єкта контролю,
упорядкування послідовності величин Х к1, Х к2 ,..., Х кn і
побудові графіка методичної достовірності контролю Д як
функції кількості контрольованих величин (рис.1.5).