Page 5 - Міністерство освіти і науки України

затрати, продуктивність процесу, прибуток та ін.
Техніко-економічні показники об’єкта звичайно
визначаються як деякі функціонали або функції від вхідних і
вихідних змінних об’єкта, тобто
Y nl(t)=P l(X, Y, t), l=1, …, d. (1.2)
Таким чином, параметри стану об’єкта Z(t) є
найбільш універсальними характеристиками контрольованого
об’єкта. Однак, визначення і вибір параметрів стану об’єктів
на практиці зустрічає певні труднощі, тому що не завжди є
можливість використовувати які-небудь формальні правила
для вибору характеристик стану і тоді доводиться керуватись
тільки власною інтуїцією, яка опирається на постановку задачі
контролю і розуміння природи процесу функціонування
об'єкта. У зв’язку з цим в склад контрольованих величин
Х n=(Х к1, Х к2, ...Х кr) в загальному випадку можуть входити
вхідні, вихідні величини, а також параметри і техніко-
економічні показники об'єкта.

1.2. Загальне формулювання задачі контролю
Контроль можна розглядати як процес визначення
області в просторі станів Z до якої відноситься стан об'єкта в
будь-який момент часу t. Кожній точці простору Z відповідав
можливий результат спостереження Y. Тоді можна
сформулювати наступні основні класи задач, які виникають
при розробці алгоритмів і систем контролю.
І клас. Кожній точці простору параметрів Z одночасно
відповідає точка в просторі спостережень Y н і навпаки. Це
відповідає випадку, коли безперервно спостерігаються всі
параметри стану (або однозначно зв'язані з ними величини) і
похибкою вимірювання можна знехтувати. В цьому випадку
задача контролю спрощується і зводиться до безпосередньої
перевірки ознак стану об’єктів.
ІІ клас. Між точками простору параметрів і простору
спостережень немає однозначної відповідності, тобто
простори суттєво відрізняються. Цей випадок відповідає
виявленню подій в умовах невизначеності і є найбільш
загальним.
Джерелами невизначеності можуть бути:
1.Похибки вимірювання величин, джерелами яких є
зовнішні перешкоди і похибка датчика Z, яка