Page 11 - 137

- будують координатну сітку квадратів з допомогою лінійки Дробишева;
- наносять в заданому масштабі точки теодолітного ходу;
-будують зображення контурів місцевості за даними абриса теодолітного і
тахеометричного знімань;
- будують зображення рельєфу за даними тахеометричної зйомки;
- викреслюють тушшю в умовних знаках зображення контурів і рельєфу;
- оформляють план згідно вимогам інструкції  і вказівкам керівника
практики.
1.6 Побудова профіля
Профіль будують за даними геометричного нівелювання траси і
пікетажної книжки. Масштаб побудови профіля задається керівником
практики. Профіль складається із сітки профіля і самого профіля. Сітка
профіля складається із системи граф, в яких проводять характеристику траси.
Цими графами є: план траси, дані пікетажа траси, висоти точок траси, план
прямих і кривих по трасі. Ширина граф і методика їх заповнення задається
керівником практики. У випадку використання профіля для проектування
інженерних споруд сітка може доповнюватись додатковими графами.
Розріз місцевості (профіль) будують у вертикальному масштабі,
величина якого, як правило, в 10 раз крупніша за горизонтальний масштаб.
Профіль будують за відомими значеннями висот всіх точок, що були
занівельовані по трасі. Профіль викреслюють на міліметровому папері згідно з
вимогами чинної інструкції по побудові профілів і вказівок керівника
практики.
1.7 Розв’язування інженерних задач
Програмою практики передбачено розв’язування задач, які найчастіше
зустрічаються в інженерній практиці.
4.7.1 Підготовка даних і винос проекта інженерної споруди в натуру
Керівник практики дає завдання на проектування на плані інженерної
споруди і задає на проекті контурні точки (по одній точці на студента), які
необхідно винести в натуру. Кожен студент самостійно розраховує необхідні
дані для виносу, описує методику виносу і сам виносить в натуру свою точку.
Методика розв’язання задачі описується таким алгоритмом:
- визначаються з плана графічно координати Х і У заданої точки (т.1, рис.4.1),
а по горизонталях висоту точки Н1;
- розв’язують обернену геодезичну задачу між найближчою точкою
теодолітного ходу т.А і заданою точкою т.1 (рис.4.1), отримують
дирекційний кут напрямку з точки теодолітного ходу на задану точку і
віддаль між цими точками d;
- за дирекційними кутами напрямку на задану точку і сторони теодолітного
ходу розраховують значення горизонтального кута  (рис.4.1);