Page 9 - 136
P. 9

Форми  рельєфу  являють  собою  морфологічно
                            відокремлені  частини  поверхні  Землі,  які  утворилися
                            внаслідок відповідних фізико-геологічних процесів, а в деяких
                            випадках  -  під  впливом  геологічної  структури.  Це  є  тіла,
                            складені породами, або порожнини, які створені в них.
                                   Розрізняють прості (моногенні) форми - це “промоїни”,
                            бархани,  -  і  складні  форми.  Останні  ускладнені  простими
                            формами,  іноді  зовсім  різного  генезису.  До  складних  форм
                            відносяться  всі  ендогенні  форми  рельєфу,  а  також  більшість
                            екзогенних.  Простi  і  складні  форми  можуть  об’єднуватися  в
                            комплекси  форм  -  парагенетично  пов’язані  на  відповідному
                            просторі форми рельєфу. Останні утворюють геоморфологічні
                            ландшафти.  Потім  виділяють  морфогенетичні  типи  рельєфу,
                            що  об’єднують  форми,  які  подібні  морфологічно  та  за
                            генезисом.
                                   Форми  рельєфу  поділяють  на  позитивні  та  від’ємні
                            (випуклі та ввігнуті) плоскі, замкнуті і незамкнуті.

                                              Позитивні форми рельєфу

                                   Курган      -   ізольована    округла    височина,     яка
                            розташована на рівнині  і має різко виражену лінію підошви.
                            Кургани  мають  штучне  (насипані  людиною)  походження.
                            Відносна висота курганів не перевищує 50 м.
                                   Пагорб  -  ізольована  конічна,  частіше  куполоподібна
                            височина з різко вираженою лінією підошви. Схили пагор6ів
                                                    0
                            мають  крутизну  до  25 ,  вершини  звичайно  плоскі  або  слабо
                            випуклі. Відносна висота пагорбів не перевищує 100 м. Дрібні
                            пагорби  висотою  1,0  -  1,5  м,  що  частіше  зустрічаються  в
                            тундрах, а також на болотах, називаються купинами.
                                   Горб  -  ізольована  частина,  а  частіше  куполоподібна
                            височина  з  похилими  схилами  і  слабо  вираженою  лінією
                            підошви, вершини горбів гострі, округлі і плоскі, а їх відносна
                            висота не перевищує 200 м.
                                   Увал  -  видовжена  височина  значної  довжини  з
                            пологими  схилами,  рівними  або  випуклими,  і  з  погано
                            вираженою лінією підошви. Вершинні поверхні увалів значно

                                                            7
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14