Page 12 - 136

утворюються позитивні (бугри, горби) і від’ємні (вимоїни,
лощини) форми рельєфу. Невеликі котловини, які мають
незначну глибину і плоске дно, називають блюдцями або
западинами.
Сідловина - незамкнуте пониження в межах
вододільної поверхні, яке розташовується між двома
височинами і двома схилами вододілу, що має падіння в різні
сторони.
Уступ - це порівняно вузька смуга схилу значної
крутизни, яка тягнеться вздовж схилу, часто на значні відстані
і виділяється своєю крутизною.
Стосовно діяльності екзогенних агентів розрізняють
акумулятивні форми рельєфу, що сформувались за рахунок
нагромадження матеріалу (моренний горб, бархан) і
денудаційні, що утворились за рахунок виносу матеріалу (яр).
Люба форма рельєфу може бути розкладена на окремі
елементи. До елементів рельєфу відносяться поверхні або
грані (схили, субгоризонтальні поверхні), лінії, точки.
Розрізняють, крім того, геометризовані поверхні рельєфу, які
проведені уявно як поверхні, які є дотичними до головних
ліній та точок рельєфу - об’ємні поверхні.
Класифікації форм рельєфу дуже різноманітні. Вони
можуть бути основані на різних принципах. Загальна
класифікація, яка може бути використана для дешифрування
форм рельєфу в учбових цілях, заснована на
морфометричному принципі. За розмірами виділяють:
планетарні форми - материки та зaпадини океанів;
мегарельєф - гірські системи, рівнини, западини морів,
серединно-океанічні хребти; макрорельєф - гірські хребти,
підвищення, найкрyпніші долини; мезорельєф - пасма, горби,
долини; мікрорельєф - дрібні дюни, яри, тераси; нанорельєф
- ритвини, дрібні пагорби.
Студентам необхідно звернути особливу увагу на
визначення кожної форми рельєфу, умови утворення, вік
утворення тощо та основні принципи, які покладені в основу
їх класифікацій (морфометричний та генетичний).

10