Page 14 - 134

Тема 6. Геологія, еволюція, кінематика, динаміка астеносфери

6.1 Тектонічні гіпотези в історії геодинаміки

Перша наукова тектонічна гіпотеза, "гіпотеза підняття", була висунута
в другій половині XVIII ст. М. Ломоносовим і шотландцем Дж.
Хагтоном. Вони вважали, що основне значення у розвитку земної
поверхні мають підняття і опускання при ведучій ролі перших.
В кінці XIX ст.. виникає теорія контракції француз Е. де Бомон яка

виходила з космогонічних уявлень Канта - Лапласа про початково
розплавлену земну кулю з подальшим вкриттям твердою корою.
Внаслідок охолодження і зменшення об'єму виникали складки та

згромаджувались в складчасті споруди.
В 30 - 40 роках XIX ст. була спроба доповнити Й уявити процес
формування завдяки чергування фаз стискання і розширення, так звана

"пульсаційна гіпотеза" (американець В.Бухер та інш.). Джерелом цих
процесів вважали гравітаційне ущільнення (М.А.Усов) або радіаційний
процес (В.А.Обручев).

У 1906 р. австрійський геолог О. Ампфер висуває "гіпотезу
підкорових течій", згідно якої складки і шар'яжі утворюються в
геосинкліналях у процесі підсуну платформи під геосинкліналі під дією

течій у пластичному підкоровому шарі.
У 1910 р. американським геологом Ф. Тейлором була. висунута
"гіпотеза дрейфу материків". Вона допускала значні горизонтальні

переміщення материкових брил по своєму підніжжю.
Надалі в геотектоніці виникли гіпотези на основі уявлень, які

називають "мобілізм" і "фіксизм" та “спредінг і субдукція океанічного
дна”.
Концепція “спредінгу” зводиться до наступного. Зміщення
літосферних плит відбувається відповідно до законів сферичної геометрії.

В зонах розсування серединно-океанічних хребтів утворюється нова
океанічна кора. Причиною переміщень вважається теплова конвекція в

мантії Землі.

6.2. Повний геодинамічний цикл розвитку літосфери

Повний геодинамічний цикл розвитку літосфери складається з двох
етапів: океаногенезу і континентогенезу. Перший етап поділяється на

дві стадії: передокеанічну і власне океанічну. Другий етап складається з
трьох стадій: епіокеанічної, платформенної і епіплатформенної.