Page 180 - 128


2
 2  2  Ux   dxx . (9.25)
П  ЛМ
U ЛМ

З врахуванням нормального розподілу миттєвих
значень за формулою (2.30) і переходу на нові змінні згідно
формул (9.18) та (9.19) цей вираз може бути приведений до
форми
  у 2 пред 
2
2
 П   2  ПМ у пред 1  2 у пред е 2  . (9.26)
 Р

  
 
Одержана формула зв'язує абсолютну величину
середнього квадрата помилки, що виникає від перемодуляції, з
імовірністю перемодуляції. Щоб знайти спектральну густину
перехресних завад, необхідно знати ширину їх спектра,
вірніше середню густину, так як завади являють собою
випадковий процес. Вказана ширина спектра

залежить від середньої тривалості викидів τ(у пред) випадкового
процесу, які перевищують рівень обмеження U ЛМ .
Припускаючи, що ми маємо справу з випадковими
величинами, що підкоряються нормальному закону розподілу
і маючими рівномірний спектр, зосереджений в області
нижніх частот, верхня границя якої за численним значенням
не менше ніж в три рази перевищує нижню, середня
тривалість викиду може бути визначена за формулою
2
3 1 2Ф (у  ) y пред
 (у )  пред е 2 , (9.27)
пред
2 f
ПN
де f ПN — частота самої високої піднесучої.
Середня ширина спектра завад Δf П в таких умовах може бути
прийнята рівною зворотній величині середньої тривалості
викиду, т.б.

181