Page 48 - 126
P. 48

Основне  припущення  пов’язане  з  поняттям
                                     суцільності.  Середовище  наділяється  властивістю
                                     заповнювати  безперервно  без  пустот  весь  об’єм  в
                                     границях  встановлених для тіла меж.
                                          До схеми суцільного середовища близько виникає
                                     припущення  про  однорідність  матеріалу.  Під
                                     однорідністю  розуміється  незмінність  властивостей
                                     середовища    в  межах  області,  яка  розглядається.
                                     Обмеження, які накладаються на допустимість схеми
                                     однорідності, ті ж самі, що і для суцільності, і також
                                     пов’язані з особливостями структури речовини.


                              Рис. 2.6

                                                          Існують  задачі,  де  це  припущення  може
                                             призвести до замітних огріхів. Сюди, зокрема,
                                             слід  віднести  задачі  визначення  місцевих
                                             напружень. Наприклад, для стержня, який має
                                             гостру    виточку      (рис.    2.7),   область
                                             максимальних  напружень  при  їх  високій
                                             концентрації  може  охопити  всього  декілька
                                             кристалічних  зерен  металу,  що,  природньо,
                                             ставить  під  сумнів  правомірність  основної
                                             передумови однорідності.
                                                  Суцільне     середовище        наділяється
                                             властивостями,  які  відповідають  основним
                                             властивостям  реального матеріалу.
                                                  При  розв’язуванні  більшої  частини  задач
                                             середовище вважається абсолютно пружним, а
                                             між     напруженнями        і    деформаціями
                                             приймається  лінійна  залежність  (рис.  2.8  а).
                                             Між  тим  реальне  тіло  в  дійсності  в  деякій
                               Рис. 2.7         невеликій    ступені   виявляє    відступ    від
                                                       властивостей   абсолютної пружності.




                                                           113
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53