Page 6 - 112

Лабораторна робота №1
Визначення коефіцієнта жорсткості токарного верстата статичним
методом

Мета роботи – оволодіння практичними навичками визначення жорсткості
верстата шляхом статичного навантажування його основних частин і вимірювання
виникаючих при цьому пружних деформацій.

Технічні засоби
Токарно-гвинторізний верстат; заготовка; кільцевий динамометр стиску;
індикатори зі стійками (3 шт.); ПК.

Методичні вказівки
Під жорсткістю j (Н/мм) технологічної системи розуміється відношення

складової сили різання (Р у), направленої по нормалі до оброблюваної поверхні, до
зміщення у в тому ж напрямку леза інструмента відносно деталі при умові дії
інших складових сили різання
j =Р у/ у. (1.1)
Для спрощення технологічних розрахунків звичайно користуються
оберненою до жорсткості величиною – податливістю  (мкм/Н)
=1000у/Р у (1.2)
Для експериментального визначення жорсткості та податливості статичним
методом верстат навантажується послідовно збільшуваною силою, яка імітує
зусилля різання чи його складові. Якщо зусилля співпадає з напрямком сили
різання (рівнодіючої складових Р х, Р у і Р z), то визначається жорсткість j чи
податливість  верстата. При навантажуванні верстата тільки зусиллям, яке
імітує Р у, визначається коефіцієнт жорсткості j у та податливості  у.
Податливість чи коефіцієнт податливості технологічної системи при
обробці деталей У центрах токарного верстата визначається за формулою
2 2
 L   x  x 
         , (1.3)
в с пб зб
 L   L 
де  с,  пб і  зб – відповідно податливості супорта, передньої і задньої бабок;
L – відстань між поперечними перерізами, в яких вимірюються пружні
деформації передньої і задньої бабки;
х – координата точки прикладення навантаження при відліку від передньої
бабки.
Екстремальне значення податливості верстата можна визначити, взявши
похідну функції (1.3) та прирівнявши її до нуля
d 2
в
  пб   Lx  зб x  0
або dx L 2
   Lx  x  0
пб зб
Звідси координата х екстремальної податливості