Page 17 - 111

Другий метод передбачає використання залежності зміни основного часу
від параметрів кріпильних елементів (див.додаток А). В даному випадку

основний час tо на складальні роботи на основі емпіричних залежностей можна
нормувати з похибкою (5...15)%.

Використовуючи рекомендації [4, с.12], можна скласти план визначення
технічної норми часу на складання-розбирання виробу:

2.4.1 Вивчають конструкцію вузла і технологічний процес складання, при

цьому складають загальний план операцій та технологічну схему складання
(розбирання) вузла.

2.4.2 Вибирають обладнання, пристрої та інструмент в залежності від

програми випуску виробів.
2.4.3 За емпіричними залежностями (додаток А) для кожного виду дії

визначають основний (технологічний) час t oi.

2.4.4 Для кожного виду дії знаходять оперативний час t oпi, що
витрачається на i-ту складальну (розбиральну) операцію з урахуванням

допоміжного часу, який становить (15...60)% від основного часу
t oпi = t oi + t допi = t oi + (0,15...0,6)t oi.

2.4.5 Визначають загальний оперативний час t oп
k
t oп =  t oп,
 i 1
де k - кількість складальних одиниць нижчого порядку.

2.4.6 За оперативним часом t oп визначають додатковий час tд на

складальні операції, який становить (6...10)%t oп
t д = (0,06...0,10)t oп.

2.4.7 Знаходимо підготовчо-заключний час t п-з, який становить (3...6)%t oп
t п-з = (0,03...0,06)t oп.

2.4.8 Норма штучного часу становить (рисунок 3.1)

t шт = t oп + t д = t oп + (0,06...0,10)t oп.
2.4.9 Технічна норма часу на складання визначається за формулою

t
Т  Т  п з ,
н шт
z
де z - кількість виробів в партії, шт.

2.4.10 Розрахунок часу ведеться у хвилинах.

16