Page 38 - 106
P. 38

37


                            циліндра,  однак  більш  інтенсивні  та  суттєво  більші  за
                            простяганням.

                                  Прямокутним           паралелепіпедом         нескінченого
                            простягання  по  вісі  y   ([1],  стор.  349),  тобто  прямокутною
                            призмою  (рисунок.  2.4),  можуть  бути  описані  безліч
                            геологічних  об’єктів:  горсто-грабенові  структури,  окремі
                            рудні  утворення  і  так  далі.  Формули  розрахунку  значень
                            аномалії наступні:

                            
                                                                    2
                                                           1   x     2
                                                                         2
                             g  0,x    f          1   x ln  2  2     2   x 
                                                           1   x     1
                                                      2    2
                                          ln   2   x     2  
                                                       2
                                                x     2
                                                2         1
                                                        1     x     2   x 
                                                  
                                                                                  
                                              2  2    arctg     arctg    
                                                           2               2    
                                                            x         x  
                                                                                 
                            
                                              2  1    arctg  2   arctg  1      ;
                                                                                 
                                                  
                                                           1              1    
                                                         2                2
                             V   0,x    f     ln     1   x     2 2      2   x     1 2   ;
                              xz                      x     2       x     2 
                                                          2
                                                                           2
                                                   1          1     2          2
                                                
                             V   0,x    2      f      arctg   2   arctg   2
                              zz                        2     x      1     x
                            
                                                    1              1               (2.15)
                                         arctg          arctg             .
                                                 1     x     2     x  
                            
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43