Page 28 - 106

27

інтерпретації. Вони допомагають формувати гіпотези щодо
будови розрізу та створювати апріорні (первинні, початкові)
параметричні моделі геологічного розрізу.
Наведемо приклад простої моделі і засобів визначення її
параметрів. За апріорними даними і за формою відокремленої
аномалії поля припускають, що вона зумовлена локальним
геологічним об’єктом, який можна наближено представити
одним з елементарних тіл (кулею, горизонтальним або
вертикальним циліндром, призмою, паралелепіпедом, уступом
і так далі). Для визначення або уточнення параметрів такої
моделі, тобто глибини залягання, розмірів, надлишкового
значення густини (намагніченості), використовують так звані
методи характерних точок, дотичних та інші експрес-методи,
які дозволяють на таких простих моделях однозначно
розв’язувати обернені задачі.
Однак, методи рішення прямих задач можуть бути
основним інструментом моделювання геологічних середовищ.
Прикладом є так званий метод простого підбору.
Інтерпретатор на основі візуального аналізу неспівпадіння
теоретично розрахованого (модельного) та аномального полів
поступово уточнює модель розрізу, що побудована апріорі.
Після корегування моделі інтерпретатор знову вирішує пряму
задачу, порівнює поля і знову уточнює модель і так далі. Дана
методика застосовується в будь-якому геофізичному методі, в
тому числі й у гравірозвідці та магніторозвідці. Однак, без
комп’ютерних технологій розв’язку як прямих так і обернених
задач уточнення й деталізація складних моделей практично
неможливі.
Ключовим моментом у геологічній інтерпретації
потенційних полів є максимально достовірне відображення
будови розрізу в апріорних моделях. Достовірність апріорних
моделей залежить від досвіду інтерпретатора. Досвід та
професійний рівень інтерпретатора формуються і в процесі
вивчення аномалій поля, що зумовлені елементарними тілами.