Page 105 - 106

104

де  - кут бачення інтервалу x із точки Р;
Z(x 0) – спостережене поле в точці x 0 , що у центрі площадки
x.

P


Z(x 0)

x (x 0)

Рисунок 3.4

Поле в точці P, зумовлене розподілом поверхневої
густини  по всьому профілю, є сумою полів окремих
інтервалів x:
1 M
Z h ) P (     i  x ( Z i ), (3.40)
 i

де M – кількість інтервалів.

Перерахунок магнітних аномалій у нижній півпростір
дозволяє визначати розподіл поля під поверхнею
спостережень, де воно буде зростати при наближенні до так
званих особливих точок розрізу. Такими є центри магнітних
мас геологічних утворень, точки зламу геологічних границь.